На Тенеріфе пасербиця отримала 1,5 року в'язниці за привласнення грошей мачухи
Апеляційний суд Санта-Крус-де-Тенерифе засудив жінку до півтора року в'язниці та відшкодування 7 707,70 євро за привласнення грошей 82-річної мачухи, зловживаючи довірою.
Апеляційний суд Санта-Крус-де-Тенерифе ухвалив важливе рішення у справі, що стосується зловживання довірою в сім'ї та нецільового використання грошей.
Суд засудив жінку до півтора року в'язниці за привласнення чужого майна. Вона використовувала банківські картки своєї 82-річної мачухи для власної вигоди, хоча ті були довірені їй для оплати оренди житла та інших необхідних витрат.
Це рішення, про яке стало відомо минулого тижня (а саме засідання відбулося на початку червня минулого року), також зобов'язує засуджену повернути потерпілій 7 707,70 євро. До цієї суми додадуться відсотки та судові витрати. Прокуратура вважає, що загальна сума відшкодування може перевищити 13 000 євро. Юридичні джерела повідомляють, що вирок ще не остаточний і буде оскаржений в апеляційному порядку вже цього тижня.
Ця справа показує важливу юридичну різницю між привласненням та шахрайством. Суд відхилив аргумент захисту, який наполягав на кваліфікації як шахрайства, і вирішив, що це саме привласнення. Ця стаття Кримінального кодексу застосовується, коли обвинувачений спочатку законно отримує доступ до майна або грошей (як у цьому випадку – до банківських карток) завдяки довірі потерпілого, але потім починає використовувати їх для власних цілей без дозволу. Жінки жили разом з дитинства обвинуваченої, що створило між ними міцний зв'язок довіри. Потерпіла, яка отримувала невелику вдовину пенсію, ледь достатню для покриття її потреб, повністю поклалася на свою пасербицю.
Під час засідання потерпіла розповіла, як сильно постраждала фінансово: їй довелося продати прикраси та звертатися до Червоного Хреста за їжею через накопичені борги. Хоча захист підтвердив часткове повернення 2 060 євро до подання заяви та ще 660 євро після, суд вважав, що ці відшкодування не були справжнім відшкодуванням шкоди, оскільки обвинувачена продовжувала здійснювати нові грошові операції. Через це пом'якшуючі обставини, заявлені захистом (такі як відшкодування шкоди та зізнання), були враховані лише частково, що призвело до призначення середнього покарання в межах, передбачених законом для цього злочину.
Цей вирок підкреслює не лише прямі фінансові збитки, а й глибоке руйнування сімейної довіри, що стало ключовим моментом у цій справі. Приватний обвинувач вимагав три роки в'язниці та компенсацію за моральну шкоду, тоді як прокуратура просила два роки ув'язнення та відшкодування, що перевищує 13 000 євро.