Адміністративна ізоляція: мешканці селища Вальє-Броске на Тенерифе вимагають покращення інфраструктури
Жителі селища Вальє-Броске на Тенерифе вимагають від міської влади розв'язання критичних інфраструктурних проблем та подолання адміністративної ізоляції, в якій опинилися мешканці заповідної зони Анага.
Прірва між міською владою Санта-Крус-де-Тенерифе та реальними потребами жителів віддалених сіл стає дедалі помітнішою. Як повідомляє Diario de Avisos, селище Вальє-Броске, що поблизу Марії-Хіменес, — яскравий приклад того, як муніципальна політика ігнорує проблеми людей, які живуть у заповідних зонах, зокрема в сільському парку Анага.
Ситуація у Вальє-Броске парадоксальна: унікальна природа регіону поєднується з повною адміністративною ізоляцією. Близько сорока місцевих жителів роками скаржаться на відсутність елементарних зручностей. Найгостріша проблема — відсутність безпечного переходу через яр, що розділяє селище. Люди змушені користуватися небезпечними саморобними містками, щоб просто дістатися до сусідньої вулиці.
До того ж селище потерпає від інвазивної рослини — перистощетинника щетинистого. Цей бур’ян не лише змінив ландшафт, а й витіснив традиційне фермерство, яке колись забезпечувало столицю острова овочами та фруктами. Занепад сільського господарства та велика кількість покинутих будинків, які не виставляють на продаж, роблять оновлення поколінь у селищі майже неможливим.
Попри труднощі, громада не здається. Два роки тому мешканці збудували невелику каплицю, а нещодавно вперше провели свято на честь Діви Фатімської. Це згуртувало людей, і вони почали активніше вимагати змін від міської ради. Завдяки зусиллям місцевої асоціації вже вдалося покращити роботу громадського транспорту, встановити зупинки та оновити електромережі.
Однак головна проблема залишається невирішеною. Жителі відчувають несправедливість, порівнюючи свій стан із сусіднім муніципалітетом Ла-Лагуна, де, на їхню думку, про мешканців Анаги дбають краще. Через відсутність магазинів чи дитячих майданчиків люди повністю залежать від власного авто, навіть попри близькість до центру міста.
Ситуація у Вальє-Броске змушує замислитися: чи можливо поєднати суворе збереження заповідних територій із правом людей на гідні умови життя? Мешканці хочуть залишатися у своїх домівках, але вони потребують не лише обіцянок, а й реальних дій влади: безпеки, інфраструктури та уваги до потреб тих, хто, попри географічну близькість до міста, фактично опинився на периферії державної турботи.