160 років історії: родинний магазин Víctor Núñez виживає всупереч усьому.

Місцеві магазинчики роблять наше місто живим і особливим, вони – частина нашої історії. От, наприклад, магазин Víctor Núñez. Вже 160 років він – частина історії міста Сан-Крістобаль-де-ла-Лагуна. Все почалося в 1865 році, коли відкрився маленький сімейний магазин капелюхів у самому центрі міста. З того часу магазин ріс, і тепер тут продають ще й взуття та різні аксесуари для чоловіків і жінок. Зараз магазином керує вже п'яте покоління родини – Олена де Вера Нуньєс та Уго Нуньєс Дуарте.

Це велике досягнення, бо, на жаль, зараз багато маленьких магазинів закриваються, бо нікому їх продовжувати. "Ми тут живемо все життя, з самого дитинства. Мене питають, а я відповідаю, що виросла серед цих коробок. Це вже в крові", – каже Олена. Вони з Уго згадують, як малими гралися в цьому будинку, який належить їхній родині. І додає: "Дуже приємно бути частиною міста, я пишаюся тим, що я тут, у центрі. Мені здається, ми – частина міста".

Вони розповідають, що їхній прадід відкрив перший магазин у 1865 році на площі Ла-Піла (зараз це площа Ла-Консепсьйон). Там продавали тільки капелюхи – як привезені з інших країн, так і зроблені власноруч. У 1910 році їхня родина купила будівлю, де магазин знаходиться зараз, на вулиці Еррадорес, 74. Тоді їхній прадід привіз родину з Севільї, щоб вони жили і працювали тут, і навчили інших працівників робити капелюхи.

Одна з історій, яку вони пам'ятають, – як їхній прадід і дід привозили на кораблі з Еквадору знамениті панамські капелюхи у величезних коробках, які займали всю вулицю. "Наші батьки розповідали, що вони просили дозволу у сусідів зайняти тротуари, щоб розвантажити товар. Це була велика робота, багато людей допомагали, і сусіди теж", – розповідає Олена.

Потім "наш дід почав продавати чоловіче взуття, а наші батьки – жіноче. А ми продовжуємо їхню справу, додаємо щось нове", – каже вона.

Саме вміння змінюватися і допомагає їм триматися на плаву вже 160 років. А ще "постійність, наполегливість і любов до того, що ми робимо", – підкреслює Олена.

За 160 років у магазині побувало багато відомих людей. "Моя мама завжди згадує, як приїжджав Billo's Caracas Boy, дуже відомий музикант. Вона розповідала, що зупинилася величезна машина, як лімузин, і з неї вийшли хлопці з великими золотими годинниками і купили собі капелюхи", – згадує Олена.

А ще в підсобці магазину збиралися відомі канарські художники. "Наш дід, Віктор Нуньєс Іск'єрдо, був художником і одним із засновників Nuestro Arte, авангардної групи з Канарських островів, – розповідає вона. – Тут збиралися відомі художники, такі як Педро Гонсалес, Мод Вестердаль, Едуардо Вестердаль..." Олена та її чоловік, який працює в кіно, навіть зняли документальний фільм про її діда Віктора та його творчість, який назвали "Посібник з невидимості".

Уго та Олена, як п'яте покоління, хочуть, щоб у магазин приходили нові клієнти, щоб "нові покоління приходили сюди і довіряли нашому магазину, щоб він розвивався", – каже Уго.

Вони роблять ставку на якість і уважне ставлення до клієнтів, що завжди було особливістю їхнього магазину. "Ми не продаємо заради продажу. Ми не будемо вам взувати будь-що, воно має вам підходити", – каже Олена. Тому вони завжди радять покупцям, що краще обрати. "Ми даємо поради, бо це залежить від особливостей стопи кожної людини. Клієнт може хотіти одне взуття, але йому воно не підходить. Ми рекомендуємо інше, і вони потім дякують нам, бо їм зручно в ньому, і повертаються до нас знову", – пояснює Уго.

"Якщо клієнт не знаходить у нас те, що йому потрібно, ми радимо йому звернутися до інших магазинів поблизу, так само, як і вони радять нас. І клієнти це цінують", – додає Олена.

Крім того, "ми намагаємося пристосуватися до нових клієнтів, але не забуваємо про наші традиції, які для нас дуже важливі", – каже Олена. Тому "ми хочемо і далі розвивати капелюшний бізнес, бо вважаємо, що це те, що нас відрізняє".

Капелюхи вони привозять з Севільї, а також продають канарські капелюхи. У них великий вибір, і вони навіть відновили моделі, яких зараз немає у продажу, наприклад, Agüimes de tetilla. "Це капелюх, який носили селяни на Гран-Канарії. Тому він і називається Agüimes. А ще в нього є виступ, тому він називається Agüimes de tetilla. Він зник з продажу, тому ми поговорили з фабрикою і відновили його", – розповідає Олена.

Цього року вони запустили веб-сайт, змінили дизайн магазину і розвивають бізнес у соціальних мережах. Але поки що не планують продавати онлайн. "Ми за те, щоб спілкуватися з людьми напряму. Крім того, онлайн-продажі вимагають багато зусиль", – каже Олена.

Олена каже, що за перше півріччя цього року в їхньому районі закрилося багато магазинів. "Ми спілкуємося з іншими підприємцями і питаємо їх про дітей, але вони не хочуть продовжувати їхню справу", – додає Уго.

"Це дуже важко. Я розумію, що мої діти, наприклад, не будуть цим займатися, бо це дуже складно, немає допомоги, потрібно платити багато податків, оренда дуже висока, і постійно потрібно боротися з великими компаніями. Здається, що все проти нас", – каже Олена і закликає владу допомогти малому бізнесу вижити. "Я розумію, що є закон попиту і пропозиції, і не можна заборонити великим мережам відкриватися в центрі міста. Але має бути більше допомоги для підприємців, для традиційних магазинів, або хоча б якісь пільги на навчання".

Бо якщо цього не зробити, то центр міста втратить свої маленькі магазини, а без них "втрачається історія, втрачається місто". "Мій дядько, батько Уго, завжди казав, що місто з зачиненими магазинами – це мертве місто", – підсумовує вона.