Історія притулку «Вікторія»: як благодійність змінила освіту на Тенерифе

Історія соціальної допомоги в Санта-Крус-де-Тенерифе нерозривно пов’язана з притулком «Вікторія». Його розвиток — це дзеркало того, як змінювалися благодійність та освіта на Канарських островах протягом XX століття.

Усе почалося в березні 1906 року. Ауреа Діас Флорес Ернандес, дружина тодішнього мера міста, вирішила створити центр для підтримки та навчання дітей, які опинилися в скрутних життєвих обставинах. Ідею підтримала Жіноча рада міста.

Щоб зібрати кошти, організатори залучили місцеву еліту. Одним із ключових заходів став великий благодійний обід у «Círculo de Amistad XII de Enero», який профінансував Банк Іспанії. Завдяки цьому у 1911 році вдалося відкрити власну будівлю притулку. Проєкт розробив архітектор Антоніо Пінтор, а землю виділила міська рада. Будівництво обійшлося у 70 000 песет, а проєкт отримав підтримку королівської родини: почесною президенткою стала королева Вікторія Євгенія.

Спочатку навчанням дітей займалися брати Ла Саль. Вони поєднували звичайні шкільні предмети з опануванням ремесел — наприклад, шевства чи столярства. У 1943 році керівництво перейшло до салезіанців, і заклад перетворився на Професійну школу імені Сан-Хуана Боско. Вона стала справжнім центром підготовки фахівців: тут навчали механіці, електриці, друкарській справі та кресленню. Також при школі діяли музичні гурти.

У 1982 році історичну будівлю знесли. Салезіанська спільнота переїхала до району Ла-Куеста в Ла-Лагуні. Там заклад продовжив роботу, адаптуючись до сучасних освітніх стандартів Іспанії — від професійної підготовки до навчання у старших класах.

Сьогодні спадщина притулку «Вікторія» продовжує жити завдяки підтримці родин Тенерифе, які фінансують стипендії для учнів. Це яскравий приклад того, як приватна ініціатива десятиліттями допомагає забезпечувати доступ до освіти на островах.