Криза шкільної інфраструктури на Тенеріфе: влада провалила будівництво більшості обіцяних навчальних закладів
Уряд Канарських островів виконав лише 13,3% плану з будівництва шкіл на півдні Тенеріфе, залишивши більшість обіцяних з 2018 року проєктів нереалізованими через бюрократичні затримки.
Управління шкільною інфраструктурою на півдні Тенеріфе перетворилося на історію про бюрократичні проблеми та невиконані обіцянки. Як з’ясувало видання Diario de Avisos, ситуація з освітніми проєктами у цьому регіоні критична: попри багаторічне планування, розрив між потребою в місцях для учнів та реальною кількістю нових шкіл залишається величезним.
Аналіз офіційних даних показує: з 20 закладів, які уряд Канарських островів обіцяв збудувати ще у 2018 році, за вісім років відкрили лише два. Початковий план передбачав інвестиції на суму понад 100 мільйонів євро для 30 об’єктів між Фаснією та Сантьяго-дель-Тейде. Проте більшість цих проєктів просто «загубилися» або були перенесені до нового «Плану екстрених заходів», який також просувається вкрай повільно.
За поточною стратегією, розрахованою до 2031 року, більшість робіт — загалом 11 — стосуються лише розширення вже існуючих шкіл, а не будівництва нових. Фактично, реалізовано лише 13,3% від запланованого бюджету (понад 82 мільйони євро). Ситуацію погіршує те, що влада часто видає за успіхи старі проєкти, як-от Центр професійної освіти в Адехе, який будували цілих шість років.
Розбіжність між потребами людей та діями чиновників очевидна. Поки в уряді звітують про дотримання графіків, 13 шкіл, обіцяних у 2018 році, взагалі зникли з планів. Мешканці Плайя-Сан-Хуан, Фаньябе, Кабо-Бланко та Ель-Поріс досі чекають на нові заклади. Будівництво часто гальмується через проблеми з виділенням землі або невдалі тендери, як це сталося з CEIP Abona.
Наслідки цього паралічу відчутні: через брак місць діти змушені навчатися у тимчасових приміщеннях, а проєкти, що все ж рухаються (наприклад, інститут у Лас-Чафірас), постійно потребують додаткових грошей через зміну вимог. Маючи понад 71 мільйон євро нереалізованих інвестицій, уряд постає перед серйозним викликом: зробити так, щоб освітні плани нарешті стали реальними класами для населення, яке стрімко зростає, але досі не отримує обіцяних державних послуг.