Майбутнє водневої енергетики на Тенерифе: успіх залежить від гарантованого попиту

Майбутнє водневої енергетики на Тенерифе залежить не лише від технологій чи наявності промислових майданчиків. Як показують останні дослідження, успіх водневих заводів на архіпелазі залежатиме насамперед від укладання довгострокових контрактів на постачання — ще до початку будівництва. Цей підхід, де комерційна стабільність важливіша за масштаби будівництва, став головним уроком європейського проєкту Green Hysland на Майорці, досвід якого зараз адаптують для Тенерифе фахівці Університету Ла-Лагуна (ULL).

Професор Рікардо Герреро Лемус, який курує цей напрямок, наголошує: модель Майорки, що об’єднує виробництво та споживання у туризмі, промисловості й транспорті, не можна просто скопіювати. Тенерифе потребує власного підходу, де потужність електролізерів та логістика зберігання водню будуть чітко відповідати реальному попиту. Тут важлива роль держави: вона може стати каталізатором змін, наприклад, через закупівлю екологічного транспорту або фінансування проєктів, які вимагають прозорого економічного обґрунтування та чітких термінів окупності.

Завдання непросте, адже зелений водень поки що залишається дорогою технологією через відсутність промислових стандартів. Поки компанії, як-от DISA, готують майданчики у промисловій зоні Гранаділья, постає питання: що ефективніше — велика централізована інфраструктура чи мережа невеликих систем безпосередньо біля споживачів?

Зрештою, енергетичний перехід на Тенерифе має підпорядковуватися ринковій логіці: інфраструктуру варто будувати лише тоді, коли є підтверджений попит. Без чітких домовленостей із портовим, промисловим та транспортним секторами інвестиції можуть виявитися марними. Досвід Університету Ла-Лагуна з 2021 року доводить: перш ніж починати будівництво, бізнес та влада мають чітко визначити, хто, скільки і за якою ціною купуватиме водень. Саме гарантований попит має стати головним двигуном водневої енергетики на островах.