Як колишній нафтовий резервуар на Тенерифе став успішним культурним центром

Культурний простір «Ель Танке» у Санта-Крус-де-Тенерифе — це яскравий приклад того, як в Іспанії дають нове життя промисловим об’єктам. Колишній резервуар нафтопереробного заводу Cepsa перетворився з індустріальної споруди на важливий архітектурний та соціальний центр міста. Цей проєкт став компромісом між забудовою, запланованою ще у 1958 році, та бажанням зберегти пам’ять про минуле.

Шлях до реалізації ідеї архітектора Фернандо Мартіна Меніса був непростим. Після підписання угоди у 1995 році та першого відкриття у 1997-му, резервуар ледь не знесли. Його вдалося врятувати завдяки активній позиції місцевих жителів з «Асоціації друзів Ель Танке». Щоб зберегти об’єкт, довелося докласти чимало зусиль: узгодити дії міської влади, портової адміністрації та приватних компаній, а також внести зміни до планів забудови міста.

Технічно проєкт студії AMP (Артенго, Меніс, Пастрана) вражає дбайливим ставленням до матеріалів. Величезну циліндричну споруду діаметром 50 метрів і висотою 20 метрів залишили майже незмінною, зберігши навіть 50 металевих опор. Архітектори застосували розумні екологічні рішення: природну вентиляцію та використання старих бочок як вікон для освітлення. За це проєкт отримав низку престижних нагород, зокрема премію імені Мануеля Ораа-і-Арочі та визнання на Іспанській архітектурній бієнале.

Сьогодні «Ель Танке» — це універсальний майданчик для танців, виставок та мультимедійних проєктів. У 2021 році територію навколо нього оновили: Фернандо Мартін Меніс створив тут сад із 200 бананових дерев. Це не просто прикраса, а данина історії — нагадування про сільськогосподарське минуле цієї місцевості, яке існувало до появи заводу у 1930 році. Досвід «Ель Танке», який часто обговорюють на міжнародних форумах, доводить: навіть старі промислові об’єкти можуть стати цінним культурним надбанням для сучасного міста.