Лепрозорій в Абадесі: історія забутого «міста-привида» на Тенерифе

Історія іспанської медицини має чимало сторінок, пов’язаних із будівлями, що застаріли ще до завершення свого зведення. Яскравий приклад цього — лепрозорій в Абадесі на Тенерифе. Як свідчать нещодавні дослідження, цей комплекс був частиною політики ізоляції, за допомогою якої в середині XX століття на Канарських островах намагалися подолати епідемію прокази через повну сегрегацію хворих.

Будівництво об’єкта розпочали у 1941 році, а офіційно затвердили у 1944-му. Це було вимушене рішення: лікарня Сан-Ласаро на Гран-Канарії вже не могла прийняти понад 200 пацієнтів із провінції Санта-Крус-де-Тенерифе. Абадес планували як автономне містечко з власними житловими, медичними та релігійними приміщеннями, де хворі мали жити подалі від міст. Проте вже наприкінці 1940-х років розвиток медицини та поява антибіотиків зробили примусову ізоляцію непотрібною. У 1946 році роботи на об’єкті зупинили.

Наступні десятиліття комплекс перебував у стані адміністративної невизначеності. У 1981 році його викупило Міністерство оборони для військових навчань, а у 2002-му територію придбала інвестиційна група Playa de Arico. Плани перетворити це місце на елітний курорт із готелями та полями для гольфу не здійснилися через заборону Служби історичної спадщини та мораторій на розвиток туризму в цьому районі.

Сьогодні комплекс став «містом-привидом», яке приваблює туристів та кінематографістів. Попри занедбаність, будівлі зберегли свій первісний вигляд. Ця ситуація контрастує з сучасними медичними даними: хоча проказа більше не є масовою загрозою для Іспанії, у 2025 році Інститут здоров’я Карлоса III зафіксував десять нових випадків захворювання серед людей віком від 23 до 70 років. Це нагадує, що, попри відмову від ізоляції, хвороба все ще залишається викликом, який зазвичай пов’язаний із регіонами, де вона досі поширена.