
На Тенеріфе засудили шахраїв: 6 років за аферу на €1,7 млн
На Тенеріфе керівників злочинної організації, яка з 2019 по 2021 рік обманом заволоділа 1,7 мільйона євро у тисяч людей, засудили до шести років ув'язнення та зобов'язали відшкодувати збитки.
З травня 2019 по травень 2021 року на півдні Тенеріфе, в місті Арона, діяла злочинна організація. Вона постійно займалася продуманими та дуже організованими злочинами. Це були не випадкові чи спонтанні злочини. Група обманювала тисячі людей, виманюючи у них гроші.
Зрештою, керівництво цієї мережі затримали, а потім засудив Провінційний суд Санта-Крус-де-Тенеріфе. Доказів проти них було так багато, що вони пішли на угоду зі слідством. Злочинці визнали свою провину за всіма пунктами обвинувачення, а натомість прокуратура попросила для них менший термін.
Шістьох обвинувачених засудили до шести років ув'язнення та зобов'язали відшкодувати 1,7 мільйона євро. Чотири роки вони отримали за шахрайство, а два – за участь у злочинній організації.
У вироку суд описав чітку ієрархічну структуру з розподілом ролей. Їхньою єдиною метою було викрадати гроші через незаконні банківські перекази та приховувати їх від фінансових систем.
Ця структура була багатоступеневою. Нагорі стояли засуджені, які керували всіма операціями та приймали ключові рішення. Нижче були хакери, які шукали жертв, та розгалужена мережа з понад 114 фінансових посередників. Ці люди надавали свої банківські рахунки, добре знаючи, що гроші мають незаконне походження. Таких посередників у поліції називають "банківськими мулами". Вони допомагали отримувати викрадені гроші, не викликаючи одразу підозр, і полегшували їх подальше зняття готівки або розподіл.
Схема шахрайства майже завжди була однаковою. Жертва отримувала SMS, яке виглядало як повідомлення від банку, сповіщаючи про проблеми з безпекою або підозрілий вхід. У повідомленні було посилання. Перейшовши за ним, людина потрапляла на підроблений сайт, який виглядав точнісінько як справжній банківський, і вводила там свої логін та пароль. Іноді шахраї ще й телефонували, представляючись менеджером банку, і просили назвати код підтвердження, який надсилав банк. Отримавши ці дані, злочинці заходили в онлайн-банкінг жертви та робили перекази без її дозволу.
Щоб операція пройшла успішно, група дублювала SIM-картки. Активуючи дублікат SIM-картки жертви, вони блокували оригінальну картку і самі отримували всі SMS з підтвердженнями банківських операцій. У цей час власник телефону просто бачив, що його мережа зникла.
Після переказу гроші починали складний шлях, щоб їх неможливо було відстежити. Вони проходили через рахунки "мулів", розбивалися на багато дрібних переказів, знімалися в банкоматах або переводилися в криптовалюту через спеціальні платформи. У вироку детально описано, як вони використовували обмінники, цифрові та так звані "холодні" гаманці (наприклад, типу ledger), які легко переносити і важко відстежити. Частину грошей переправляли за межі Іспанії, особливо до Італії, де перебували інші члени організації. Їх не вдалося знайти під час слідства.
Усі факти були ретельно задокументовані: дати, суми, номери рахунків, невдалі та успішні операції, зняття готівки та купівля криптовалют. Саме з цього аналізу випливає перша важлива сума у справі: 1,7 мільйона євро. Це гроші, які злочинці безпосередньо викрали з рахунків іспанських та італійських жертв внаслідок обману.
Але це ще не все. Провінційний суд також розглядав питання цивільної відповідальності, що вимагало ширшого підходу. Недостатньо було просто виявити шахрайство – потрібно було відшкодувати збитки всім, хто постраждав. До цієї суми увійшли індивідуальні збитки багатьох жертв, а також конкретні операції, наприклад, коли постраждала компанія через маніпуляції з її рахунком на платформі електронної комерції, і відповідні відсотки. У результаті загальна сума компенсації склала понад 2,53 мільйона євро. Ці дві суми відображають різні аспекти: перша – це безпосередньо викрадені гроші, а друга – загальна вартість відшкодування всіх збитків.
Враховуючи детальні докази, представлені прокуратурою, обвинувачені вирішили піти на угоду про визнання провини. Вони погодилися з усіма фактами, юридичною кваліфікацією злочинів та призначеними покараннями: чотири роки ув'язнення за тривале шахрайство за обтяжуючих обставин та два роки за участь у злочинній організації, а також особисті штрафи, розмір яких залежав від їхньої ролі у схемі. Хоча угода була укладена, вирок можна було оскаржити в апеляції, що й зробили адвокати шістьох засуджених. Однак Вищий суд Канарських островів (TSJC) залишив рішення в силі.
Засуджені подали касаційну скаргу до Верховного суду. Вони не оскаржували факти чи економічні показники, які вже були підтверджені угодою про визнання провини. Скарга стосувалася лише юридичних питань: чи була процедура законною, чи дійсною була їхня згода, і чи не було порушено їхнє право на ефективний судовий захист. Також з правової точки зору обговорювався розмір цивільної компенсації.
Верховний суд відхилив усі пункти скарги, підтвердивши, що угода про визнання провини була добровільною, що їхні права не були порушені, і що як покарання, так і компенсація були законними.