На Тенеріфе хутір Ель-Рієго опинився на межі виживання через брак базової інфраструктури

Хутір Ель-Рієго, що в муніципалітеті Лос-Реалехос на Тенеріфе, став прикладом того, як старі сільські традиції зустрічаються з новими підходами до життя. Попри мальовничість, поселення ледь виживає: тут досі немає навіть питної води, а дороги потребують термінового ремонту. Місцеві жителі вже давно вимагають від влади вирішити ці базові проблеми.

Демографічна ситуація в Ель-Рієго дуже неоднорідна. З одного боку, сюди переїжджають люди з великих міст, як-от адвокат Карлос Лопес Ернандес. Сім років тому він залишив Барселону, щоб відкрити проєкт «La Espiral», де займається сільським туризмом та органічним землеробством. Такі люди шукають спокою та близькості до природи, хоча й змушені постійно їздити до найближчих містечок, як-от Ікод-ель-Альто, за основними послугами.

З іншого боку, тут живуть корінні мешканці, як-от Херонімо Ромеро Лопес, який провів у хуторі все життя. Його погляд на майбутнє регіону досить песимістичний. Херонімо, який все життя займається природним землеробством, вважає, що сільське господарство занепадає через байдужість влади та відсутність молоді. За його словами, колись люди жили завдяки самозабезпеченню та обміну продуктами, а тепер стали повністю залежними від зовнішніх ринків.

Ця проблема типова для багатьох гірських районів Канарських островів. Влада часто не чує потреб мешканців, через що розвивати сталий бізнес чи просто жити тут стає дедалі важче. Нові поселенці намагаються зробити сільську спадщину економічно вигідною, тоді як старожили б’ють на сполох: разом із ними зникають унікальні знання про рослини та традиційні методи обробітку землі.

Попри всі труднощі, мешканці Ель-Рієго намагаються врятувати свій хутір від забуття. Майбутнє поселення залежить від того, чи зможе влада забезпечити хоча б мінімальні умови для життя, а самі мешканці — поєднати давню аграрну мудрість із сучасними методами господарювання.