На Канарських островах пропонують оголосити святого Педро де Бетанкура співпокровителем регіону

На Канарських островах пропонують оголосити святого Педро де Бетанкура співпокровителем регіону

Джерело: Diario de Avisos

Муніципалітети півдня Тенерифе ініціювали надання статусу співпокровителя Канарських островів святому Педро де Сан-Хосе де Бетанкуру з нагоди 400-річчя від дня його народження.

Постать Педро де Сан-Хосе де Бетанкура — першого святого, канонізованого і на Канарських островах, і в Гватемалі, — знову стала темою для обговорень з нагоди його 400-річчя. У муніципалітетах на півдні Тенерифе знову заговорили про те, щоб надати йому статус співпокровителя Канарських островів. Цю ініціативу вже одноголосно підтримали міські ради Вілафлор-де-Часна, Гранаділья-де-Абона та Сан-Мігель-де-Абона.

Брат Педро народився у 1626 році у Вілафлорі. Його життя стало символом зв’язку між островами та Америкою. У дитинстві він пас худобу, а згодом емігрував до Гватемали. Там він створив унікальну систему соціальної допомоги: заснував орден Віфлеєму, мережу лікарень, притулків та шкіл для бідних дітей. Він допомагав усім, незалежно від походження чи статусу, що було справжнім викликом для тогочасного суспільства.

Історики зазначають, що родовід святого тісно пов’язаний із корінним населенням Гран-Канарії, що робить його важливою постаттю для ідентичності обох провінцій Канарських островів. У 2002 році Папа Іван Павло II канонізував його після визнання дива зцілення дитини, що остаточно закріпило за ним статус символу трансатлантичної солідарності.

Проте ідея надати йому статус співпокровителя викликає різні думки. Дипломати, зокрема консульство Гватемали, підтримують цю ідею, адже вона підкреслює зв’язок між двома культурами. Водночас церковні діячі наголошують, що важливіші не титули, а саме послання брата Педро. На їхню думку, сьогодні варто зосередитися на його благодійних ідеях, які залишаються актуальними в умовах сучасних міграційних викликів та соціальної нерівності.

Брат Педро помер у 1667 році у віці 41 року, але пам’ять про нього живе досі. Його діяльність, яка випередила сучасні концепції гуманітарної допомоги, досі об’єднує людей на Тенерифе та в Гватемалі. Головне завдання для влади сьогодні — знайти баланс між вшануванням пам’яті святого та збереженням його головної спадщини: безпосередньої допомоги тим, хто її найбільше потребує.