Бджільництво на Тенерифе під загрозою: фальсифікації, посухи та нові екологічні обмеження

Бджільництво на Тенерифе переживає непрості часи. Галузь опинилася між бажанням зберегти унікальні традиції та економічними викликами, які ставлять під загрозу її майбутнє. Головна проблема — конфлікт між якісним місцевим медом, що має захищений статус (DOP) і налічує 14 сортів, та недобросовісною конкуренцією.

На ринку острова, де кілограм меду коштує в середньому 15 євро (проти 3 євро на материку), почастішали випадки фальсифікації. Місцеві пасічники скаржаться, що іноземний мед завозять на острів, фасують і продають як канарський. Це псує репутацію справжнього продукту та знецінює працю місцевих господарств.

Важливість бджільництва виходить далеко за межі виробництва меду. Бджоли запилюють тропічні культури, як-от авокадо та папаю, і цінність цієї роботи в 10–20 разів вища за прибуток від продажу самого меду. Попри це, галузь дуже вразлива: через посухи та лісові пожежі (зокрема, масштабну пожежу 2023 року) обсяги виробництва впали з майже 49 000 кг у 2016 році до критичних 9 700 кг у 2020-му.

На Тенерифе зосереджена половина всіх пасік архіпелагу — це понад 600 господарств і 16 000 вуликів. Проте розвиток галузі стримують забудова та нові екологічні правила. Зокрема, новий план управління парком Тейде (PRUG) обмежує кількість вуликів до 2 000 та вводить суворі правила їх розміщення. Влада намагається знайти баланс між бджільництвом та захистом рідкісних рослин, на які впливають медоносні бджоли.

Також тривають дискусії щодо державної підтримки. Фахівці наполягають, що субсидії мають надаватися не просто за кількість вуликів, а за реальне сертифіковане виробництво. Оскільки нинішній сезон затримується, а показники виробництва залишаються низькими, галузь потребує оновлення. Збереження бджільництва, яке було важливою частиною життя на Тенерифе ще з часів гуанчів, сьогодні залежить від того, чи вдасться адаптувати його до сучасних екологічних та економічних реалій.