Вчені з’ясували, як давні мешканці Канарських островів зберігали екосистему узбережжя
Дослідження археологів підтвердило, що давні мешканці Канарських островів протягом тисячоліття раціонально використовували морські ресурси, забезпечуючи їхнє відновлення та сталий розвиток екосистеми.
Як давні мешканці Канарських островів дбали про природу: нові відкриття вчених
Спосіб, у який корінні народи Канарських островів керували природними ресурсами, більше не є загадкою. Дослідження, опубліковане в науковому журналі The Holocene, доводить: давні жителі Тенерифе тисячу років використовували ресурси узбережжя розумно та ощадливо.
Команда археологів з Університету Ла-Лагуни під керівництвом Крісто Ернандеса та Альваро Кастільї вивчила так звані «кончерос» — давні сміттєві купи в районі Буенавіста-дель-Норте. Це не просто відходи, а справжні «біологічні архіви», які розповідають про те, як змінювалася природа навколо. Використовуючи сучасні методи аналізу мікрофосилій, вчені з’ясували: збір молюсків (переважно морських блюдечок та равликів) з II по XII століття був не хаотичним, а чітко врегульованим заняттям, правила якого передавалися від покоління до покоління.
Археологічні дані свідчать, що гуанчі не виснажували колонії молюсків. Вони свідомо обирали лише певні екземпляри, даючи видам можливість відновлюватися. Це спростовує старий міф про те, що економіка аборигенів трималася виключно на скотарстві. Аналіз ізотопів та залишки риби підтверджують: море було важливою частиною їхнього раціону, а самі люди мали гнучку стратегію харчування, адаптовану до умов острова.
Дослідження також показує, як перші поселенці змінювали ландшафт: вони розчищали ділянки під пасовища, замінюючи первісну рослинність. Хоча цей вплив був помірним, він став початком людського втручання в екосистему узбережжя.
Зараз науковці та місцева влада обговорюють захист цих територій. Оголошення зони розкопок об’єктом археологічної спадщини — важливий крок. Це допоможе зберегти унікальні дані, які не лише відкривають таємниці минулого, а й дають цінні уроки того, як людина може співіснувати з довкіллям протягом тривалого часу.