В Іспанії набирають популярність "лісові школи" просто неба

Айноа Алехальдре Ріпальда багато років жила в США і викладала в гірській школі. Через пандемію Covid-19 вона повернулася до Іспанії з чітким розумінням: навчання не має обмежуватися чотирма стінами класу.

Випадкові ігри з її маленькою донькою та іншими дівчатками в районі Ла-Монтанья (Лос-Реалехос) надихнули її на створення освітнього проєкту. Вона назвала його Nature School (Школа природи) – це ігровий центр альтернативної освіти. Тут діти від 3 до 6 років вчаться просто неба, серед дерев, вигаданих будиночків та всього, що дарує природа. Айноа є педагогічним директором цієї школи.

Через три роки Школа природи переїхала до Пуерто-де-ла-Крус, на Finca Encuentro, що в районі Лас-Деесас. Це місце, де розвивають екологічну пермакультуру, і воно повністю відповідає цінностям дитячого садка.

Айноа називає це «лісовою школою» – освітньою моделлю. Вона з'явилася у 50-х роках минулого століття в Данії, потім у Швеції, а згодом поширилася на інші країни, як-от Велика Британія та Канада. Цей метод стає все більш популярним, адже він має багато фізичних і психологічних переваг, а також вчить дітей дбати про природу.

В Іспанії такі школи визнані альтернативною освітою, хоча їхні засновники прагнуть, щоб вони стали частиною офіційної освітньої системи. Кількість таких центрів зростає, адже все більше родин шукають для своїх дітей інший підхід до навчання. За даними EfeVerde, у 2023 році по всій Іспанії працювало 60 таких шкіл.

Філософія цих шкіл поєднує ідеї багатьох педагогів минулого століття, які змінили освіту, наприклад, Марії Монтессорі, Вальдорфа чи Реджо-Емілії. Але, за словами Айнои, це не копія жодної з них, адже тут працюють такі ж професіонали, як і вона, які вкладають власні ідеї.

Команда школи – це ще дві викладачки та дві волонтерки. Вони працюють зі змішаною групою з 16 дітей різного віку: хлопчиків та дівчаток з Іспанії, Греції, Італії, України, Чехії, Німеччини та Австралії.

Усі діти різних національностей, але їх об'єднує одна мова – мова цікавості. Англійська допомагає їм спілкуватися під час ігор, коли вони відкривають, що світ набагато більший і водночас ближчий, ніж вони думали. Щодня вони займаються тим самим, що й у звичайній школі, але просто неба. Природа – це найважливіша частина їхньої програми, вона збагачує їхній світогляд без «традиційної освітньої жорсткості», дозволяючи досліджувати та творити, – пояснює Айноа.

«Одна з головних цінностей таких шкіл – це те, що діти вчаться насолоджуватися вільним часом. Саме середовище дає їм усе необхідне для розвитку розуму та серця, щоб почуватися в безпеці. Тут мало вказівок, тому вони можуть вільно досліджувати та творити. Це розвиває так званий «гнучкий» інтелект, який у звичайних школах не так сильно розвивається, бо дітям бракує часу бути самими собою. А період до шести років є ключовим для формування соціальних навичок», – пояснює Айноа.

У цій школі звичайні заняття перетворюються на щось особливе. Математику вивчають не з дошками чи в зошитах, а рахуючи палички та листя. Вироби, наприклад, прикраси для ялинки, роблять з пелюсток квітів та інших природних матеріалів. Навіть меблі та обладнання стають частиною навчання: діти розфарбували огорожі для своїх кроликів, розуміючи змалку, що вони можуть змінювати світ на краще.

Крім того, йогу практикують у затишному куточку з кольоровими подушками. Денний сон – під великим наметом у тіні дерев. Бібліотека пересувається залежно від погоди. А діти смакують вегетаріанське та органічне меню, вирощене в гармонії з природою. Усе це відбувається в безпечному середовищі, де вони граються, наче справжня «банда» друзів.

Філософія «лісових шкіл» проста: «немає поганої погоди, є лише поганий одяг». Тому дощ не заважає дітям насолоджуватися іграми. «За три роки роботи ми помітили, що діти майже не хворіють. Це дуже відрізняє нас від інших дитячих садків», – наголошує директорка.