Чотири жінки-лідерки перетворюють Південь Тенеріфе
На півдні Тенеріфе чотири жінки-лідерки власними ініціативами трансформують життя громади, охоплюючи сфери від охорони здоров'я до благоустрою.
Південь Тенеріфе став справжнім центром, де активні мешканці змінюють життя громади на краще. Чотири жінки – Бріжит Гіпен, Ванеса Діас, Барбара Родрігес та Ганнелоре Оттеваере – є яскравим прикладом такої відданості. Вони очолюють ініціативи, що охоплюють різні сфери: від охорони здоров'я до благоустрою міст. Їхні проєкти не просто вирішують нагальні проблеми, а й показують, як звичайні люди можуть досягати значних змін, особливо там, де є багато викликів.
Бріжит Гіпен, бельгійка за походженням, керує канарським фондом "Carrera por la Vida", який допомагає людям з раком молочної залози. Завдяки її роботі створено потужну мережу підтримки, відому як в Іспанії, так і за її межами. Серед найвідоміших акцій фонду – щорічний масовий марш, який називають "рожевою хвилею" і який збирає тисячі учасників. Крім того, фонд започаткував перші стипендії для навчання фахівців з цієї хвороби та створив "Рожеву кімнату" – місце для зустрічей пацієнтів та їхніх родин. Сама Бріжит, яка понад двадцять років тому зіткнулася з раком молочної залози, відіграла ключову роль у розвитку цієї спільноти.
Ванеса Діас, мешканка Кабо-Бланко та психолог за фахом, створила громадську організацію "No Somos de Segunda". Її ініціатива стала вирішальною для впровадження паліативної допомоги на півдні Тенеріфе. Особистий досвід Ванеси, коли її батькові доводилося долати понад 70 кілометрів за паліативними ліками, спонукав її об'єднати сусідів. Після багатьох зустрічей з Міністерством охорони здоров'я, Парламентом Канарських островів та місцевими органами влади, їй вдалося запровадити цю послугу як у Південній лікарні, так і вдома. Її історію навіть наводили як приклад на національних конгресах з паліативної допомоги.
Барбара Родрігес, яка живе в Чарко-дель-Піно (Гранаділья), є однією з найактивніших мешканок півдня острова. Тридцять років тому разом з Жорді Есплугасом, Сегундо Марко та Еміліо Лентіні вона заснувала "Платформу за державну лікарню півдня Тенеріфе". Ця організація, одна з найстаріших і найдіяльніших на Канарських островах та в Іспанії, відіграла ключову роль у контролі за будівництвом та роботою лікарні Ель-Мохон, стежила за якістю послуг та вимагала дотримання термінів. Нещодавно завдяки її наполегливості Міністерство охорони здоров'я підтвердило тендер на розробку проєкту розширення лікарні, який затримувався два роки. За свою діяльність Барбара отримала Золоту медаль острова.
І нарешті, Ганнелоре Оттеваере, бельгійка, яка мешкає в Коста-дель-Сіленсіо, організувала унікальний рух мешканців для покращення свого району. Майже три роки тому вона разом з донькою почала прибирати сміття та уламки в Чаофіті. Це стало початком створення асоціації "Costa del Silencio Limpio". Ця група, що складається з близько п'ятдесяти волонтерів двадцяти різних національностей, прибирає двічі на тиждень. Вони вивозять сміття, обрізають дерева, ремонтують і фарбують стіни, лагодять сходи та поручні. Серед їхніх досягнень – відновлення першого на острові міні-гольфу та перетворення занедбаного місця на безкоштовну бібліотеку просто неба. Про її безкорисливу працю та приклад інтеграції навіть писала преса Міннеаполіса, США.
Ці чотири історії яскраво показують, наскільки важливі жіноче лідерство та спільна робота для створення справедливішого суспільства з кращою якістю життя. Вони доводять, що безпосередня участь громадян може мати глибокий і довготривалий вплив на їхні громади.