
Смерть Роберта Максвелла на Тенеріфе: Витоки мережі Епштейна
Нещодавнє оприлюднення документів Епштейна пролило нове світло на загадкову смерть Роберта Максвелла біля Тенеріфе у 1991 році як ключовий, раніше недооцінений, момент у формуванні мережі Джеффрі Епштейна через його доньку Гіслейн.
Нещодавнє оприлюднення мільйонів документів у справі Джеффрі Епштейна знову привернуло увагу до його мережі та її витоків. Журналістське розслідування, засноване на роботі Кармело Ріверо (тоді ще молодого журналіста, який пізніше очолив газету), вказує на ключовий момент на узбережжі Арони, що на півдні Тенеріфе. Це місце часто не згадується, коли йдеться про початок цієї схеми. Саме там, у листопаді 1991 року, загинув Роберт Максвелл, батько Гіслейн Максвелл. Ця подія викликала багато запитань і через тридцять років виявилася надзвичайно важливою для розуміння того, як Епштейн збудував свою мережу.
Після смерті батька Гіслейн Максвелл переїхала до Нью-Йорка, де й познайомилася з Джеффрі Епштейном. Слідчі та жертви погоджуються, що Гіслейн Максвелл була ключовою фігурою у створенні мережі сексуальної експлуатації. Вона походила з привілейованого суспільства і мала багато впливових знайомств. Це компенсувало Епштейну відсутність доступу до еліти, якого він не мав, попри свої статки. За словами Ріверо, саме вона забезпечила потрібні контакти. Одна з жертв, після того як Гіслейн у 2021 році засудили до 20 років ув'язнення за вербування підлітків для Епштейна, розповіла, що саме Максвелл інструктувала молодих дівчат і була до них "дуже холодною". Жертва поклала на неї значну частину відповідальності за зловживання. З розкритих документів випливає, що мережа використовувала так звані "медові пастки": навмисне застосування сексуальних послуг для отримання інформації, впливу або контролю над людьми.
5 листопада 1991 року Роберт Максвелл зник зі своєї яхти "Леді Гіслейн", названої на честь його доньки. Це було судно завдовжки близько 50 метрів. Яхта вирушила з Санта-Крус-де-Тенеріфе на південь, але потім змінила курс. Через кілька годин після зникнення Максвелла екіпаж повідомив владу, і почалася пошукова операція. Гелікоптер виявив його тіло, що плавало обличчям догори в Атлантичному океані, приблизно за 29 миль від острова Гран-Канарія. Завдяки його зросту (1,90 метра) та вазі (140 кілограмів) тіло ідентифікували майже одразу. Його знайшли, коли яхта стояла на якорі біля узбережжя Пальм-Мар.
У той час такі ЗМІ, як BBC та The Independent, вже писали про можливі фінансові махінації магната. Зокрема, йшлося про використання ним пенсійних фондів своїх співробітників для підтримки власних інвестицій під час серйозної кризи. Смерть Максвелла викликала великий резонанс у медіа. Судмедексперт Карлос Лопес де Ламела, який оглядав тіло і з яким спілкувався Кармело Ріверо, припустив, що причиною серцевої недостатності (офіційної причини смерті Максвелла) могла бути якась речовина, яку неможливо виявити при звичайному розтині. Однак це припущення так і не було доведено. Роберта Максвелла поховали на Оливковій горі в Єрусалимі з почестями, як главу держави.
Після цієї події родина Максвелл переїхала на Тенеріфе. Слідчих здивувало рішення знищити всі документи з каюти яхти. Коли суддя Гранадільї Ісабель Оліва запросила ці матеріали, знайшли лише телеграми зі співчуттями. Через це судове розслідування на острові не просунулося.
Роберт Максвелл народився у 1923 році в Чехословаччині як Ян Людвік Гох, він був євреєм. Більшість його родини загинула в Аушвіці. Він втік до Великої Британії, вступив до британської армії, а потім збудував медіаімперію. Максвелл купував наукові видавництва, а у 80-х роках придбав газету Daily Mirror. Він був членом Лейбористської партії, і йому приписують виведення сенсаційної журналістики на новий рівень. Однак його імперія вже тоді почала демонструвати ознаки нестабільності.
Днями Гіслейн Максвелл, спільниця Джеффрі Епштейна, скористалася своїм конституційним правом не давати свідчень Комітету з нагляду Палати представників США, який розслідує цю справу. Через своїх адвокатів вона заявила, що готова свідчити "з повною відвертістю та чесністю" щодо фактів, але лише за умови отримання президентського помилування.