Папа Франциск на Канарських островах закликав відмовитися від «будівництва стін» для мігрантів
Під час візиту до Сан-Крістобаль-де-ла-Лагуна Папа Римський закликав відмовитися від «будівництва стін» та дегуманізації мігрантів, наголосивши на важливості їхньої реальної інтеграції в європейське суспільство.
Нещодавній візит Папи до Сан-Крістобаль-де-ла-Лагуна став важливою подією, що привернула увагу світу до міграційної кризи на Канарських островах. У п'ятницю, 12 червня, понтифік звернув увагу на особливість цього міста на Тенеріфе — відсутність оборонних мурів. Він використав цей факт як метафору, закликаючи змінити підхід до прийому мігрантів: замість «будівництва стін» потрібно відкриватися до людей.
Головний меседж Папи стосувався дегуманізації міграції. Він наголосив, що людей не можна сприймати лише як суху статистику. Під час зустрічі на площі Крісто, де зібралося близько 2500 людей, понтифік різко розкритикував торгівлю людьми. Він попередив, що мігранти не повинні опинятися в ізольованих гетто, де їхньою вразливістю можуть скористатися злочинці.
Своїми історіями з Папою поділилися четверо мігрантів: Дарвін Рівас, Мбаке Ндіає, Халід Аллад та Талія Йохана. Такий формат прямого спілкування є частиною нової стратегії місцевої єпархії, яку підтримує єпископ Елой Сантьяго. Мета церкви — перейти від простої благодійності до реальної інтеграції. Мігрантам хочуть надати мовні та професійні навички, щоб вони могли стати повноцінними учасниками життя громади, а не лише отримувачами допомоги.
Виступ Папи підкреслив складну ситуацію на островах, які є південним кордоном Європи. Понтифік зауважив, що головний бар'єр — не фізичний, а психологічний. За його словами, справжня інтеграція не означає відмову від власної ідентичності, а передбачає активну участь у житті суспільства, де людина опинилася.
Завершився візит прогулянкою вулицею Віана, де Папа поспілкувався з літніми людьми та тими, хто опинився в соціальній ізоляції. Ця подія ще раз нагадала: Канарські острови намагаються знайти баланс між обмеженими ресурсами та створенням суспільства, де немає місця дискримінації. На думку церковних лідерів, це виклик, який потребує від влади не лише управління потоками мігрантів, а й довгострокової стратегії підтримки та співіснування.