Вийшла збірка листів сюрреаліста Оскара Домінгеса: нові факти про життя та творчість художника
Видавництво Renacimiento спільно з центром TEA випустило збірку листів сюрреаліста Оскара Домінгеса до Марсель Феррі, що розкривають нові факти про життя художника та його реакцію на події Громадянської війни в Іспанії.
Видавництво Renacimiento спільно з центром TEA Tenerife Espacio de las Artes випустило збірку «Листи Оскара Домінгеса до Марсель Феррі». Це не просто архівна публікація, а глибокий погляд на іспанський сюрреалізм через особисту історію художника. Книга доповнює однойменну виставку, що триватиме на Тенеріфе до 18 жовтня. До збірки увійшли 34 листи, написані між 1935 та 1938 роками. Куратор проєкту Ісідро Ернандес наголошує, що ці документи є унікальними завдяки своїй цілісності та чудовому стану.
Листи, перекладені Еммою Ернандес Наварро та Марі-Крістін дель Кастільйо-Валеро, розкривають нові факти про життя Домінгеса. Зокрема, вони спростовують думку про те, що художник був осторонь політики. У своїх записах він розповідає про участь у подіях у Ла-Лагуні навесні 1936 року, що свідчить про його активну позицію у тогочасному суспільному житті.
Особливе місце в книзі посідають події початку Громадянської війни в Іспанії. Домінгес, який приїхав на острови для участі у Виставці сучасного мистецтва, після перевороту в липні 1936 року був змушений переховуватися в Пуерто-де-ла-Крус. Ця вимушена ізоляція вплинула і на його творчість: у портретах племінників Глорії та Віктора він відходить від сюрреалізму, наближаючись до «нової об’єктивності». Листи того періоду передають атмосферу самотності та тривоги, в якій жив митець.
Видання також містить поезії Марсель Феррі «L’île d’un jour» і фактично стає літописом стосунків між нею та художником. Матеріали, які TEA придбали на аукціоні в Парижі у 2018 році, доповнені іншими фрагментами листування. Історія їхнього спілкування має символічний фінал: останню записку Домінгес надіслав 28 грудня 1957 року, за три дні до смерті, благаючи про зустріч у Парижі.
Ця книга — не лише спосіб почути голос видатного митця, а й можливість простежити еволюцію його стилю: від декалькоманії до сюрреалістичних об’єктів. Архів, який раніше зберігався в родині Феррі, сьогодні став важливим джерелом для вивчення того, як мистецький авангард взаємодіяв із драматичними історичними подіями першої половини XX століття.