На Канарських островах видали дві монографії про забутих діячів Тенерифе
Дослідник Карлос Гарсія презентував дві біографічні монографії, що повертають із забуття постаті митця Бенхаміна Соса-і-Луго та фотографа Маріано Мурґи Вільялонги, висвітлюючи культурну спадщину Тенерифе початку XX століття.
Відновлення історичної пам’яті на Канарських островах отримало новий поштовх. Дослідник Карлос Гарсія випустив дві біографічні монографії, видані Центром популярної культури Канарських островів за підтримки мерії Ла-Лагуни. Ці книги не лише повертають із забуття двох важливих для Тенерифе діячів, а й показують, як через історії окремих людей можна краще зрозуміти сучасну ідентичність архіпелагу.
Перша книга — «Бенхамін Соса-і-Луго. Погляд на життя і творчість невідомого митця» — присвячена майстру, який жив у 1882–1960 роках. Його роботи досі прикрашають острів, хоча ім’я митця було майже забуте. Карлос Гарсія зацікавився ним під час реставрації альтанки Христа в Ла-Лагуні. У книзі описано творчий шлях Соса-і-Луго: від навчання в школі малювання до оздоблення храмів (зокрема церков Сан-Агустін та Ла-Консепсьйон) і роботи в театрах Гімера та Леаль. Також він був відомим майстром квіткових килимів та реставратором. Презентація книги відбудеться цього четверга о 19:00 у Центрі популярної культури Канарських островів (вул. Дауте, Ла-Лагуна).
Друга праця присвячена Маріано Мурзі Вільялонзі (1878–1920) і доповнює торішній фотоальбом «Старий Тенерифе». Якщо раніше йшлося про унікальні фотографії острова 1913–1920 років, то нова книга розповідає про самого автора — військового з Уески, який прибув на Тенерифе у 1902 році. Гарсія відкриває читачам надзвичайно цікаву особистість: Мурґа був не лише ад’ютантом шести генерал-капітанів, а й активним учасником культурного життя. Він співпрацював із Королівським клубом Тенерифе, «Салоном Фреголі» та Червоним Хрестом, а також пробував себе як актор і чревомовець.
Обидві книги систематизують спадщину, яка могла б назавжди залишитися в приватних архівах. Через біографії цих людей автор показує, як змінювався Тенерифе на початку XX століття, і допомагає нам краще зрозуміти тогочасну культуру та суспільство.