Майстер тімпле з Ла-Оротави: музика з дерева, дружба та сімейні цінності

Майстер Домінго Мартін з Ла-Оротави каже, що тімпле народжується з "жорстокого поводження з деревом, яке живе своїм життям і таке благородне, що після цього дарує тобі музику, нічого не просячи взамін". Він робить музичні інструменти все своє життя – з 16 років.

Домінго не просто робить чи ремонтує гітари та інші струнні інструменти. Він вкладає в них частинку себе. Його "фішка" – особлива обробка головки грифа. За нею одразу видно, що це робота Мартіна.

Для майстра тімпле – це більше, ніж просто інструмент. "Це друг, – каже він. – Він не питає, куди ти його понесеш на ярмарок, не тягне за штани, коли ти не спиш до ранку, і зігріває, коли тобі погано".

А ще тімпле допомагає знаходити друзів. Домінго каже, що дружба, яка народжується завдяки музиці, – особлива. Він показує фотографію гурту Parranda Bentahod, в якому грає вже 25 років. За цей час вони стали справжньою родиною.

У майстерні Домінго повно інструментів. Одні чекають на ремонт, інші дбайливо зберігаються. Наприклад, рекінто 1872 року з іспанської ялини. Майстер врятував його, коли працював в аптеці Фуентеса. Старі двері з цієї ялини збиралися викинути, але Домінго забрав їх, щоб зробити музичний інструмент.

Майстерня – це звичайний гараж біля будинку, але для Домінго це особливе місце. Колись тут зберігав будматеріали його батько, а тепер це храм гітар, тімплів, бандурій і дерева, яке чекає, щоб перетворитися на музику.

Любов до дерева і музики передалася Домінго від сім'ї. Його батько працював у шахтах, а у вільний час ходив на пляж Ель-Анкон. Там він познайомився з чоловіком, який доглядав за фермами і робив тімпле навіть з гарбузів. Це захопило батька Домінго, і він передав свої знання синові.

Домінго народився у Венесуелі в 1958 році, куди емігрували його батьки. У 1963 році сім'я повернулася на Тенеріфе і оселилася в долині Ла-Оротава. Любов до музики прокинулася в Домінго ще в дитинстві. Його двоюрідний дід навчив його грати на струнних інструментах.

"Я навчився грати фольклорні мелодії", – згадує він. Згодом Домінго вступив до хору і танцювального ансамблю, і в 16 років поїхав з ними на гастролі до Канади зі своєю гітарою. Через зміну клімату інструмент пошкодився, і Домінго вирішив спробувати зробити тімпле самостійно.

Перший інструмент зігнувся, коли натягнули струни, але це був початок великого шляху. Багато років Домінго працював в аптеці, а виготовлення інструментів було лише хобі. У 60 років він вийшов на пенсію і тепер присвячує весь свій час майстерні. "Єдине, що може витягнути мене звідси, – це моя двомісячна онука", – каже він з посмішкою.

Інструменти Домінго Мартіна вирізняються якістю матеріалів. "Я використовую тільки масив дерева, ніякого шпону, – пояснює він. – Деревину з німецького Шварцвальду, з Австралії, палісандр з Південної Америки або високоякісний клен". Головне – щільність деревини, щоб звук добре відбивався всередині інструменту.

Попри любов до музики і вечірок, Домінго ніколи не наважувався вийти на сцену. "Не просіть мене грати на сцені, як Беніто Кабрера або Педро Іск'єрдо", – сміється він. Майстер не боїться конкуренції з фабричними інструментами. Він вірить, що завжди будуть люди, які цінуватимуть ручну роботу, "хоча промисловість, звичайно, зараз головна".