Іспанська співачка Майка Маковскі презентувала "Bunker Rococó" та назвала альбом піком кар'єри
Іспанська співачка Майка Маковскі випустила новий альбом "Bunker Rococó", який, за її словами, є піком її кар'єри, та презентує його на Канарах.
Майка Маковскі, іспанська співачка, яка не боїться експериментів, випустила новий альбом – "Bunker Rococó". Каже, це пік її кар'єри.
На честь виходу альбому, Майка виступить 24 жовтня в театрі El Sauzal о 20:00. Розігріватиме публіку Сімон Салінас. Квитки тут: www.tickety.es. А вже наступного дня співачка вийде на сцену театру Juan Ramón Jiménez в Тельде.
Ось що Майка розповіла про свій новий альбом:
– "Bunker Rococó" називають поєднанням чогось грубого і водночас насиченого звуками. Як вам вдалося це поєднати?
– Для мене все починається з інстинкту та гри, коли дозволено майже все. А потім вже аналізую, що до чого. Альбом – це баланс протилежностей, як у звучанні, так і в текстах.
– У вашому альбомі є македонські мотиви, адже ваші предки звідти. Як це впливає на вашу музику?
– Так, тільки у двох піснях. Але для мене це велика радість – додати в музику ритми, які я чула з дитинства, які слухали мої предки. Це робить мою музику чимось більшим, ніж просто мої пісні.
– Назва "Bunker Rococó" поєднує в собі притулок та уяву. Що це для вас означає?
– Коли ти наодинці з собою, то можеш дати волю уяві. Це як гніздо, де народжуються нові ідеї. Альбом про людину, яку любиш, як дивовижну машину, але водночас трохи не любиш через те, що ми постійно себе руйнуємо.
– Ви записували альбом у Брістолі з Алі Чантом. Як вам працюється разом?
– Він завжди був звукорежисером, коли продюсером був Джон Періш. Ми одразу знайшли спільну мову. Я хотіла, щоб він приїхав до Іспанії, щоб допомогти мені із записом, але зрештою поїхала до нього в Брістоль.
– Ви вже понад 20 років у музиці. Що нового ви відкрили для себе в цьому проєкті?
– Я хотіла створити щось епічне. Мені завжди здавалося це трохи перебільшеним, але я подумала: "Як зробити епос у своєму стилі?". Це було цікаво.
– Ви презентуєте альбом на Канарах. Чого очікуєте від місцевої публіки?
– Щоб вони були такими ж теплими, як завжди. Публіка має великий вплив на артиста. Якщо вони підтримують, то ти стаєш кращим, а якщо ні – то закриваєшся в собі. Тому я сподіваюся на теплий прийом.
– Зараз музика швидко змінюється. "Bunker Rococó" – це щось глибоке і надовго. Чи вважаєте ви це своєрідним протестом?
– Так, я думаю, що слухачі заслуговують на те, щоб їм пропонували щось більше, ніж просто музику для ліфта. Найкращі альбоми – це ті, які змушують тебе думати, ті, які переносять тебе в несподівані місця.