На Тенерифе "Навчальний кабінет" став осередком розвитку міста та освіти у XIX столітті.
У Санта-Крус-де-Тенерифе в 1869 році було засновано літературне товариство "Навчальний кабінет", яке протягом 32 років відігравало важливу роль у культурному та інтелектуальному житті міста, сприяючи розвитку освіти, науки та громадської дискусії.
Після революції 1868 року, яку ще називають Славною або Вересневою, коли скинули королеву Ізабеллу II, в Іспанії почався період "Демократичного шестиріччя". Тоді дозволили створювати різні об'єднання, і в країні з'явилося багато товариств, клубів та гуртків за інтересами.
У місті Санта-Крус-де-Тенерифе група молодих людей з різними поглядами (ліберали, республіканці, консерватори, католики і навіть масони) вирішила об'єднатися. Їхньою головною метою було розвивати своє місто та навчати його мешканців. Вони створили літературне товариство, яке назвали "Навчальний кабінет". Там люди могли збиратися, щоб обговорювати різні ідеї та ділитися своїми думками.
Це товариство заснували 9 травня 1869 року в будинку Еліаса Сероло Еррери. До першого складу увійшли священник Іренео Гонсалес Ернандес, Луїс Бенітес де Луго (маркіз де ла Флоріда), Мігель Вільяльба Ервас, Едуардо Домінгес Альфонсо, Даріо Куллен і Санчес, Рафаель Кальсаділья Дугур, Габріель Іск'єрдо і Аскарате, Рамон Хіль-Рольдан і Ріос, Хосе Десідеріо Дугур і Хосе Табарес Бартлетт.
Перше засідання відбулося 24 липня 1869 року в їхньому офісі на вулиці дель Норте (зараз це вулиця Валентін Санс, де знаходиться готель Príncipe Paz). Головував на засіданні Хуан де ла Пуерта Кансеко.
Спочатку в "Навчальному кабінеті" було 40 членів, а згодом їх кількість зросла до сотні. Щоб стати членом, потрібно було представити свою роботу або висловити свою думку з певного питання. Також потрібно було подарувати товариству кілька книг, завдяки чому вони зібрали велику бібліотеку.
Протягом 32 років "Навчальний кабінет" був місцем, де люди вчилися виступати публічно та ділитися своїми ідеями. Там могли спробувати себе початківці, які хотіли навчитися ораторському мистецтву або декламувати власні твори. Товариство також давало поради з питань розвитку міста та допомагало організовувати культурні заходи.
У 1876 році "Навчальний кабінет" закрили, тому що влада не довіряла думкам, які вільно висловлювали члени товариства. Але через чотири роки його знову відкрили за підтримки генерала Валеріано Вейлера та відомої піаністки Есмеральди Сервантес.
Після цього влада почала пильніше стежити за діяльністю товариства. На публічних засіданнях обговорювали наукові, літературні теми, а також питання торгівлі, сільського господарства та освіти. Висновки з цих обговорень надсилали до відповідних органів влади.
У січні 1881 року за ініціативою місцевої ради відбулася серія дебатів про вільні порти та пільги для Канарських островів. До участі запросили різні товариства та редакторів головних газет.
У 1899 році двоє членів "Навчального кабінету", Мануель де Камара та доктор Гігу, звернули увагу на антисанітарію в деяких районах міста. Вони закликали знести старі будинки та побудувати для робітників гідне та здорове житло.
На одному із засідань доктор Гігу запропонував створити дитячу лікарню, і цю ідею незабаром втілили в життя.
"Навчальний кабінет" відігравав важливу роль у культурному житті Тенерифе. У 1883 році там проводили заходи, присвячені Сервантесу (23 квітня), Гальдосу (10 травня), святу Телеграфного кабелю (6 грудня) та іншим подіям.
Товариство організовувало й інші заходи, відкриті для всіх охочих, наприклад, навчальні лекції для жінок, школу англійської та французької мов, а також підготовчі курси з права.
"Навчальний кабінет" став основою для створення інших гуртків і товариств. У його приміщенні відбулося перше засідання Товариства взаємодопомоги та безкоштовного навчання, а також Товариства будівель і міських реформ.
Були створені Торгово-сільськогосподарський союз і Торговельне товариство El Pensamiento. Також заснували Заклад середньої освіти Санта-Крус, перший навчальний заклад такого рівня в місті.
"Навчальний кабінет" припинив своє існування в 1901 році. Податковий інспектор виявив, що в бухгалтерських книгах не вистачає трьох печаток, і відкрив справу.
Товариству виписали штраф у розмірі 5000 песет, але в них не було грошей, щоб його сплатити. Тому довелося закритися.
Деякі члени "Навчального кабінету" згодом стали мерами Санта-Крус, наприклад, Ансельмо де Міранда, Бернабе Родрігес, Хосе і Карлос Кальсаділья, Еміліо Серра, Феблес Кампос, Гарсія-Рамос, Суарес Герра та інші.
Інші члени товариства керували газетами та журналами, зокрема Альфонсо Дугур, Клаудіо Ф. Сарм'єнто, Еліас Сероло Еррера, Хосе М. Пулідо, Хуан де ла Пуерта Кансеко, Мігель Вільяльба Ервас, Рамон Хіль-Рольдан та інші.
Імена багатьох членів "Навчального кабінету" можна побачити на табличках вулиць міста: Домінгес Альфонсо, Коста і Гріхальба, Іренео Гонсалес, доктор Гігу, Хосе Мануель Пулідо, Пуерта Кансеко, Валентін Санс, Вільяльба Ервас, Табарес Бартлетт та інші.