Останній фермер Такоронте: як виживає козівництво на Тенеріфе попри бюрократію
Останній козівник муніципалітету Такоронте на Тенеріфе бореться за виживання свого господарства через бюрократичні перепони та економічні труднощі, попри високий попит на якісну крафтову продукцію.
Козівництво в сільських районах Тенеріфе переживає не найкращі часи. Історія Урбано Лопеса Бонільї, останнього фермера в муніципалітеті Такоронте, яскраво показує, як важко дрібним господарствам виживати через бюрократію та економічні труднощі.
Його бренд Tagoror став успішним: свіжий сир із непастеризованого козячого молока отримав срібну медаль на конкурсі в Пінолере. Попит на продукцію зараз навіть перевищує пропозицію. Фермер продає сир переважно прямо на фермі, що дозволяє не витрачатися на логістику та посередників. Проте, щоб триматися на плаву, Урбано змушений поєднувати фермерство з іншою роботою — це поширена практика, яка допомагає перекрити фінансові ризики.
Утримання стада з 80 кіз вимагає щоденної важкої праці та глибоких знань, які не завжди можна отримати з підручників. Фермер зазначає, що бізнес тримається не лише на молоці (близько 40 літрів на день), а й на суворому контролі витрат. Лише на корми щодня йде близько 64 євро. Водночас державні субсидії часто мають жорсткі умови, наприклад, вимогу займатися лише фермерством, що для початківців є майже неможливим.
Ситуація в Такоронте типова для всього архіпелагу: землі пустують, а традиційні господарства зникають через брак підтримки та складні правила землекористування. Урбано мріє збільшити стадо до 150 голів, але йому бракує місця для випасу. Він робить ставку на професійний підхід, зокрема на штучне вигодовування, щоб захистити тварин від хвороб та зберегти чистоту породи. Проте майбутнє таких ферм залишається вразливим перед обличчям сучасних викликів.