На Тенеріфе рятують традицію створення паперових прикрас до свята Богоматері Світла
На Тенеріфе останні майстрині передають секрети виготовлення традиційних паперових прикрас для свята Богоматері Світла, а муніципалітет прагне захистити цю унікальну техніку, включивши її до культурної спадщини острова.
Марія Канделарія Мендес Ернандес та Едувігіс Перес Дельгадо – останні, хто знає секрети створення паперових прикрас на свято Богоматері Світла. Це свято дуже важливе для районів Ла-Лус і Лас-Кандіас у містечку Ла-Оротава, і сьогодні в них великий день. Хоч традиція стара, про неї мало хто знає. Згадки про неї є ще в документах 1910 року.
Раніше прикраси мали релігійний зміст. Їх робили з гілок бука і ставили біля храмів та вздовж дороги, де йшла процесія. Цей звичай зберігся й донині.
Згодом, коли з'явився кольоровий папір, прикраси стали більш різноманітними. Додали квіти, помпони, гірлянди, а також складніші елементи, наприклад, ліхтарі або великий корабель на дротяному каркасі із сімома гарматами, що символізують сім таїнств. І досі його використовують для прикрашання.
Місцеві жителі дуже обережно роблять ці прикраси, адже папір легко пошкодити. Тому їх вивішують в останній момент. Цього року використали 3000 аркушів різнокольорового паперу.
На святі Богоматері Світла завжди змагалися, хто краще прикрасить свій район. Щороку черга переходила від одного району до іншого. Цього разу черга Лас-Кандіаса. Але зараз все менше людей бере участь у підготовці, тому про змагання забули. Жителі Лас-Кандіаса запросили святковий комітет Ла-Луса допомогти їм.
Всі погодилися, бо бояться, що традиція знову зникне, як це вже було наприкінці минулого століття. У 2006 році в Лас-Кандіасі її відновила група ентузіастів, а в Ла-Лусі вона майже зникла. Чому так сталося, ніхто не знає. Можливо, зараз простіше і дешевше купити готові прикраси, ніж робити їх власноруч.
Тепер у них гасло: "В єдності – сила!". Вони хочуть, щоб з кожним роком до підготовки долучалося все більше людей. У 2026 році до них приєднається школа Ла-Луса, а також члени Асоціації людей похилого віку, яку очолює Едувігіс.
Вони хочуть, щоб діти "працювали" над святами свого рідного краю. "Ми хочемо, щоб старше покоління передавало свій досвід молодшому, щоб вони цінували історію та культуру свого народу і не дали їй зникнути", – пояснює радник Феліпе Давід Бенітес, який сам родом з Ла-Луса. Тому досвід Марії та Едувігіс дуже важливий.
84-річна Марія Канделарія, голова святкового комітету Лас-Кандіаса, любить цю традицію. Вона вже й не пам'ятає, хто її навчив, але з дитинства бере в цьому участь. Каже, що раніше, після роботи, всі збиралися у приміщенні навпроти церкви, якого вже немає. "Там було багато чоловіків", – згадує вона. Зараз їх залишилося мало, в основному жінки, і їх ледь набереться десяток. Це був час для спілкування: готували прикраси, сміялися, розмовляли і завжди "приносили вино та люпин на закуску".
Як і колись, підготовка починається задовго до свята, і техніка виготовлення паперових прикрас не змінилася. "Для люстр роблять бахрому зі смужок паперу, а для помпонів потрібні квадрати, які складають, проколюють і зв'язують", – пояснюють майстрині. Дещо змінилося, щоб полегшити роботу, наприклад, клей. Його більше не роблять з вареної зеленої картоплі, якою "натирали нитку", щоб приклеїти прикраси.
Але головне – це бажання місцевих жителів зберегти свої свята і "дух" гарного проведення часу. Це залишається незмінним.
Щоб захистити традиційну техніку виготовлення паперових прикрас, муніципалітет планує подати заявку до Кабільдо Тенеріфе, щоб її внесли до Острівного каталогу культурної спадщини. Це потрібно, щоб зберегти її як важливу частину нематеріальної культурної спадщини.