
Хуан Мануель де Прада презентує на Тенеріфе роман про життя іспанських інтелектуалів в окупованому Парижі
21 листопада в Ла-Лагуні письменник Хуан Мануель де Прада презентує роман «В'язниця темряви», у якому досліджує життя іспанських інтелектуалів в окупованому Парижі та постать художника Оскара Домінгеса.
Столиця Тенеріфе знову в центрі культурних дискусій завдяки літературі, що повертає нам забуті сторінки історії. 21 листопада о 18:00 письменник Хуан Мануель де Прада презентує другу частину свого масштабного проєкту «Тисяча очей ховає ніч» (Mil ojos esconde la noche). Зустріч відбудеться в межах фестивалю «Творячи історію» у Музеї історії та антропології в Ла-Лагуні — рідному місті видатного сюрреаліста Оскара Домінгеса, чия постать є центральною для сюжету.
Нова книга під назвою «В'язниця темряви» (Cárcel de tinieblas) продовжує історію Фернандо Навалеса. Цього разу автор занурюється у життя іспанських інтелектуалів, які під час Другої світової війни опинилися у вигнанні в окупованому нацистами Парижі. Спираючись на архівні документи французької поліції, Де Прада досліджує суперечливі вчинки таких відомих постатей, як Пікассо, Марія Касарес, Вікторія Кент та Сесар Гонсалес Руано. Письменник показує, як страх і бажання вижити змушували цих людей діяти в «сірих зонах», що зовсім не вписується в ідеалізовані образи, які роками створювала офіційна історія.
Особливе місце в романі посідає Оскар Домінгес. Його життя, сповнене пригод і майстерних художніх підробок, стає для автора інструментом, щоб переосмислити іспанську культуру того часу. Де Прада наголошує: без Домінгеса неможливо зрозуміти розвиток мистецтва тієї епохи, адже саме він був сполучною ланкою між європейським сюрреалізмом та іспанською творчою спадщиною.
Цей роман — не просто історична хроніка, а роздуми про людську природу та крихкість авторитетів. Автор намагається подивитися на слабкості відомих діячів без осуду, розуміючи, як важко було зберігати гідність під тиском жорстоких політичних обставин. Своєю роботою Де Прада прагне не лише повернути забуті імена, а й «олюднити» великих митців XX століття, показавши їхні світлі та темні сторони без прикрас.