
Хуан Мануель де Прада: Оскар Домінгес міг бути автором картин, які помилково приписують Пікассо та Де Кіріко
На фестивалі «Творячи історію» на Тенеріфе письменник Хуан Мануель де Прада презентував роман «В’язниця темряви», у якому порушив питання авторства відомих сюрреалістичних полотен та ролі художника Оскара Домінгеса.
Презентація роману «В’язниця темряви» (Cárcel de tinieblas) на фестивалі «Творячи історію» на Тенеріфе змусила по-новому поглянути на постать Оскара Домінгеса — ключового сюрреаліста, чий вплив, за словами письменника Хуана Мануеля де Пради, значно ширший, ніж вважалося раніше.
Під час заходу автор наголосив на технічній майстерності художника з Ла-Лагуни, який помер у Парижі в 1957 році. Домінгес настільки вправно наслідував стиль Пікассо чи Де Кіріко, що виникає тривожне запитання: чи не перебувають зараз на артринку картини, які помилково приписують відомим майстрам, хоча насправді їх написав Домінгес?
Це дослідження автентичності та історичної пам’яті є частиною другої частини масштабної саги «Тисяча очей ховає ніч» (Mil ojos esconde la noche), що виходить у видавництві Espasa. Цей цикл продовжує історію, розпочату ще в 1997 році романом «Маски героя». Сага складається з двох томів: «Місто без світла» (про Париж часів нацистської окупації 1939–1941 років) та щойно представленої «В’язниці темряви», події якої розгортаються у 1942–1943 роках, перед самим звільненням французької столиці.
Фестиваль, що вже вшосте пройшов у Музеї історії та антропології Тенеріфе, став не лише літературною подією, а й майданчиком для обговорення острівної ідентичності. Під керівництвом Едуардо Гарсії Рохаса учасники дискутували про жіночий погляд у канарській літературі. До розмови долучилися Ана Гарсія Рамос дель Кастільйо, Віргінія Гонсалес та Інес Кардосо — автори, які досліджують місцеву історію, естетику та візуальну пам’ять.
Виступ Де Пради не лише привернув увагу до його літературного проєкту, а й відновив дискусію про авторство в мистецтві XX століття. Визнання Домінгеса надзвичайно талановитим фальсифікатором додає нових барв до історії сюрреалізму. Це наводить на думку, що справжні автори багатьох шедеврів можуть ховатися за чужими іменами — тема, яка є центральною для історичного роману Де Пради.