Умберто Ернандес видав збірку про рівноцінність діалектів та боротьбу з глотофобією
У новій збірці статей «Немає малих діалектів» професор Умберто Ернандес обґрунтовує рівноцінність усіх мовних варіантів і закликає до подолання упередженого ставлення до діалектів, зокрема канарського.
Нещодавно вийшла збірка статей Умберто Ернандеса «Немає малих діалектів» (No hay dialecto pequeño), яка порушує важливу тему мовного розмаїття в іспанській мові. Професор і колишній очільник Канарської академії мови пропонує переглянути ставлення до «глотофобії» — упередженого ставлення до певних діалектів, зокрема тих, що поширені на Канарських островах.
У книзі, передмову до якої написала філологиня Лола Понс, зібрано близько 50 текстів. Автор доводить: усі варіанти мови рівноцінні, незалежно від того, скільки людей ними розмовляє. Ернандес наголошує, що канарський діалект відіграв ключову роль у формуванні мовлення в Карибському басейні. Це усвідомлення допомогло жителям островів позбутися комплексів меншовартості, через які вони роками намагалися копіювати мовні норми центральної Іспанії, відмовляючись від власної ідентичності.
З погляду соціолінгвістики, автор аналізує, як глобалізація та міграція не знищують, а навпаки — збагачують канарський діалект. Слова, запозичені з Латинської Америки, як-от «arepera» чи «palo de agua», природно вливаються в повсякденне мовлення. На думку Ернандеса, мова — це живий організм, і її виживання залежить лише від бажання носіїв берегти свої особливості.
Важливу роль у цьому відіграє Канарська академія мови, заснована у 1999 році. Завдяки просвітницькій роботі та словникам канаризмів, такі мовні риси, як «сесео» (вимова «с» замість «θ») чи вживання займенника «ustedes» у неформальному спілкуванні, тепер вважаються нормою, а не помилкою.
Насамкінець професор Університету Ла-Лагуни розмірковує про роль медіа. Він зазначає, що сучасна журналістика стає якіснішою, намагаючись уникати граматичної недбалості, притаманної соцмережам. Попри поспіх, характерний для новин, Ернандес закликає журналістів дотримуватися балансу між простотою викладу та мовною грамотністю, адже ефективність спілкування залишається головним критерієм.