На Тенеріфе готуються до 120-річчя історичного мосту: постало питання модернізації споруди

Міст, що з’єднує муніципалітети Санта-Урсула та Ла-Вікторія-де-Асентехо на Тенеріфе, готується до свого 120-річчя. Як повідомляє Diario de Avisos, цей ювілей знову актуалізував питання: як зберегти унікальну споруду, що стала одним із перших прикладів використання залізобетону на архіпелазі, і водночас адаптувати її до сучасних потреб.

Цей міст — не просто транспортний об'єкт. Відкритий у 1909 році через яр Ондо, він став технічним проривом, адже був одним із перших в Іспанії, збудованих за системою Рібери. Його поява має цікаву історію: у 1906 році під час візиту короля Альфонсо XIII місцеві жителі влаштували театралізовану виставу, щоб привернути увагу до проблем регіону. Це допомогло отримати королівську згоду на будівництво, що було частиною стратегії влади з покращення настроїв на островах після кризи 1898 року.

Віадук спроєктував інженер Хосе Еухеніо Рібера. Його головна особливість — арка довжиною 83,2 метра, яка дозволила успішно подолати складний вулканічний рельєф. У 1907 році проєкт оцінили у 124 448,57 песет, і згодом він став справжнім еталоном для студентів Мадридської школи інженерів.

Проте за понад сто років вимоги до доріг суттєво змінилися. Керівники обох муніципалітетів визнають, що міст потребує оновлення. У Санта-Урсулі наголошують на важливості дбайливого обслуговування для збереження культурної спадщини, тоді як мер Ла-Вікторії-де-Асентехо Хуан Антоніо Гарсія Абреу наполягає на масштабній реконструкції.

Головна проблема — безпека. Через вузьку проїжджу частину важкому транспорту важко розминутися, а пішоходи змушені користуватися затісними тротуарами з ненадійними поручнями. Це створює конфлікт між збереженням історичного вигляду та сучасними стандартами безпеки. Попри ремонт, проведений у вісімдесятих роках, сьогодні міст стоїть перед викликом: залишатися важливою транспортною артерією, не наражаючи на небезпеку тих, хто користується ним щодня.