35 років смерті "Чаклуна": Справа Родрігеса знову порушує питання тюремних відпусток
35-та річниця смерті Дамасо Родрігеса Мартіна "Чаклуна", який загинув під час поліцейської операції після втечі з в'язниці, знову актуалізувала дискусії про тюремні відпустки та громадську безпеку.
Нещодавнє нагадування про 35-ту річницю смерті Дамасо Родрігеса Мартіна, відомого як "Чаклун", знову викликало дискусії про тюремні відпустки та громадську безпеку. Він загинув 19 лютого 1991 року під час поліцейської операції на Тенеріфе. Його смерть поставила крапку в інтенсивних пошуках, які тримали в напрузі все населення Канарських островів, особливо напередодні Карнавалу в столиці.
У 1981 році Родрігеса Мартіна засудили до 55 років в'язниці за вбивство, зґвалтування та незаконне зберігання зброї. Це сталося після жорстокого нападу на пару в гірському районі Анага, в Ель-Мокіналі. Тоді чоловік загинув від пострілів, а жінка була зґвалтована і отримала важкі поранення. Незважаючи на такий суворий вирок, менш ніж через десять років після того, як він потрапив до в'язниці Тенеріфе II, йому дозволили тимчасово вийти на волю. 17 січня 1991 року він не повернувся до в'язниці, і тоді почалися його пошуки.
Тривога серед людей посилилася, коли 23 та 24 січня 1991 року в районі Анага знайшли тіла 82-річного Карла Фліка та його 87-річної дружини Марти Кюппер, громадян Німеччини. Слідство дійшло висновку, що ці злочини скоїв втікач. Це призвело до посилення операції Громадянської гвардії: залучили додаткові сили з Піренейського півострова та обмежили доступ до гірської місцевості. У столичному районі зростало занепокоєння, адже втікач міг вислизнути з оточення і загубитися серед тисяч людей, які готувалися до святкування.
Дамасо Родрігес понад місяць уникав поліції завдяки тому, що чудово знав гірський масив Анага, де він народився (в Ель-Батані). Також йому допоміг військовий досвід у Легіоні, який дав йому фізичну витривалість та вміння поводитися зі зброєю. Завдяки цьому він майстерно пересувався по складній місцевості з густою рослинністю, що дуже ускладнювало роботу правоохоронців та спеціально навчених собак.
Нарешті, 19 лютого 1991 року, завдяки повідомленню громадян про підозрілу особу в покинутому будинку в Ель-Солісі, його вдалося остаточно оточити. Після перестрілки з поліцейськими Дамасо Родрігес Мартін загинув від вогнепального поранення. За офіційною версією того часу, він застрелився зі своєї рушниці, коли зрозумів, що втекти вже не зможе.