"Чичарреро": від прізвиська до символу гордості Санта-Круса
Слово «чичарреро», що колись було образливим прізвиськом для мешканців рибальського порту Санта-Крус через їхню їжу, з часом перетворилося на символ гордості та ідентичності для жителів міста.
"Чичарреро" – це слово, яке найкраще передає гордість жителів Санта-Круса. Колись воно було образливим прізвиськом, але з часом стало символом їхньої ідентичності та приналежності для мешканців Санта-Крус-де-Тенерифе.
Санта-Крус не завжди був столицею острова. Багато століть політичним і релігійним центром був Сан-Крістобаль-де-Ла-Лагуна. А Санта-Крус тоді був лише невеликим рибальським портом, куди заходили кораблі та де торгували різними товарами.
Місцеві рибалки ловили рибу в навколишніх водах, і найчастіше це була ставрида (chicharro) – дуже поширена та цінна риба. Саме завдяки вилову та торгівлі цією рибою і з'явилося прізвисько "чичаррерос". Згодом воно перестало бути образою чи зневажливим натяком на рибальство, а перетворилося на символ ідентичності для жителів міста.
Більшість істориків вважають, що термін "чичарреро" виник у XVI столітті. Тоді порт Санта-Крус був зовсім не таким процвітаючим і сучасним містом, як зараз. Це було скромне рибальське поселення, жителі якого харчувалися переважно ставридою – дрібною та дешевою рибою, яка стала символом їхнього повсякденного життя.
На той час на Тенеріфе проживало 40 тисяч людей, з них понад 5 тисяч – у столиці. Тому жителі Сан-Крістобаль-де-Ла-Лагуна, де тоді була зосереджена вся політична та релігійна влада острова, почали глузливо називати мешканців порту "чичаррерос".
Так вони підкреслювали економічну та соціальну різницю між старою столицею та скромним прибережним поселенням, яке було лише воротами для ввезення товарів на Тенеріфе.
Але з часом те, що було глузуванням, перетворилося на символ гордості та ідентичності. Сьогодні не всі жителі Тенеріфе називають себе "чичаррерос", але всі мешканці Санта-Круса – так. Вони з гордістю носять це ім'я, яке зберігає їхню історію, характер і глибоке коріння.