На Канарських островах критична ситуація з лікуванням хвороби Паркінсона: пацієнти чекають на діагноз роками
На Канарських островах склалася критична ситуація з лікуванням нейродегенеративних захворювань через неефективність державної медицини, тривале очікування діагностики та відсутність належної реабілітаційної підтримки пацієнтів.
На Канарських островах склалася критична ситуація з доглядом за пацієнтами, які мають нейродегенеративні захворювання. Якість життя хворих тут напряму залежить від місця проживання, а державна медицина не справляється з навантаженням. Як заявила директорка Асоціації хворих на хворобу Паркінсона на Тенеріфе Найра Гонсалес у регіональному парламенті, саме громадські організації змушені закривати прогалини, які ігнорує держава.
Ситуація тривожна: пацієнти можуть чекати на підтвердження діагнозу до семи років. Це критично, адже хвороба прогресує непомітно ще задовго до появи перших симптомів. Проблему поглиблює низька кваліфікація лікарів первинної ланки, через що хворобу виявляють запізно. На віддалених островах ситуація ще гірша: очікування на огляд фахівця може тривати до двох років, що порушує всі медичні стандарти.
Асоціація, яка у 2025 році надала допомогу 200 пацієнтам, провівши понад 12 000 процедур, фактично працює на межі колапсу: черга на отримання послуг майже дорівнює кількості тих, хто вже лікується. Особливе занепокоєння викликає зростання кількості випадків серед людей до 50 років. Ця категорія пацієнтів потребує зовсім іншого підходу, ніж літні люди, адже вони мають інші професійні та сімейні потреби.
Через відсутність актуального реєстру хворих на архіпелазі влада не може розробити ефективну стратегію лікування, бо не володіє реальними даними. Регіональна програма допомоги існує лише на папері, без конкретних цілей та фінансування. Навіть ідея запровадити «кейс-менеджера» — фахівця, який би координував лікування пацієнта між різними спеціалістами, — досі залишається лише декларацією.
Державна система також ігнорує важливі методи реабілітації: логопедію, фізіотерапію, ерготерапію та психологічну підтримку. Відсутність координації між медичними та соціальними службами ставить пацієнтів у вразливе становище. Вимога асоціацій проста: залучити пацієнтів до прийняття рішень та забезпечити безперервний професійний догляд, щоб хвороба Паркінсона нарешті стала пріоритетом для влади Канарських островів.