Канари ініціюють повернення мумії гуанча з Відня

У Віденському Музеї світових культур (Weltmuseum) зберігається унікальний експонат, тісно пов'язаний з історією Тенерифе. Це мумія чоловіка, записана під номером 32227. Згідно з карткою від 1889 року, мумія лежить на спині, руки схрещені на тілі, голова повернута праворуч. Її довжина — 168 сантиметрів. Знайшли її в печері на узбережжі Гії (південний захід Тенерифе), а придбали 15 вересня 1889 року у лікаря Мануеля Масіаса Фуерте із Сан-Себастьян-де-Ла-Гомери. Саме його батько знайшов цю мумію.

Минуло 136 років відтоді, як мумія цього гуанча з муніципалітету Гія-де-Ісора на Тенерифе опинилася у Відні. Тепер уряд Канарських островів нарешті розпочав процедуру її повернення додому. Цей процес особисто запустив Мігель Анхель Клавіхо, генеральний директор з питань культурної спадщини уряду Канарських островів. Він щойно повернувся з Відня, де провів кілька днів і навіть зміг побачити мумію. «Вона зберігається як зіниця ока», – розповів Клавіхо. – «Було дуже хвилююче побачити її вперше. На ній досі збереглися залишки козячої шкіри, якою було вкрито тіло. Її фотографій немає в інтернеті».

Окрім мумії, Віденський Музей світових культур має велику колекцію предметів перших поселенців Гран-Канарії. Серед них – кераміка, намистини, ідоли та форми для пінтадер. Департамент Мігеля Анхеля Клавіхо планує повернути й ці артефакти. За його словами, колекція дуже цінна, адже це понад 200 добре збережених експонатів.

Поїздка до Відня та переговори про повернення археологічних знахідок – це лише частина великої програми, яку щойно запустив Генеральний директорат з питань культурної спадщини. Клавіхо називає її «найамбітнішою та найзахопливішою». Мета програми – повернути всю спадщину перших поселенців Канарських островів, які прибули з Північної Африки, ймовірно, ще у VI столітті до нашої ери. Ця спадщина розкидана по всьому світу, не лише у Відні. Проєкт має назву «Розсіяна Канарська Спадщина» (Legado Canario Disperso). Це ініціатива уряду Канарських островів, яка реалізується у співпраці з університетами, музеями та дослідницькими центрами. Її завдання – знайти, задокументувати, вивчити та врятувати всі скарби, вивезені з островів переважно у XIX та XX століттях. Проєкт також відповідає вимогам Закону 11/2019, який підкреслює важливість дослідження, захисту та повернення або міжнародної співпраці для збереження цієї спадщини.

Перший етап програми розпочався у Відні. Там Клавіхо зустрівся з представниками Віденського університету, Музею природознавства та Музею світових культур, де зберігаються мумія з Тенерифе та колекція з Гран-Канарії. «Ці зустрічі допоможуть налагодити наукову та інституційну співпрацю. Ми зможемо задокументувати всі предмети, пов'язані з Канарськими островами, що зберігаються в європейських установах, а також розробити спільні протоколи для їх вивчення та популяризації», – пояснив Клавіхо. Він додав, що проєкт «Розсіяна Канарська Спадщина» – це важливий крок до відновлення культурної спадщини Канарських островів у світовому масштабі, який зміцнить зв'язки між наукою, музеями та громадськістю заради збереження історичної пам'яті та ідентичності островів.

Перші результати цього плану «дуже задовільні», – розповів Клавіхо одразу після повернення з Відня. – «Ми зустріли чудове ставлення з боку істориків та керівників віденських музеїв. Вони показали нам усі фонди, що стосуються історії Канарських островів, і ми переконалися, що вони дбають про них дуже професійно». Завдяки цим контактам, найближчими місяцями дослідники з Канарських островів відвідають Віденський Музей світових культур, щоб вивчити мумію та інші предмети. У свою чергу, австрійські експерти приїдуть на острови, щоб ознайомитися з колекціями Музею природи та археології Санта-Крус-де-Тенерифе (МУНА) та Канарського музею Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія, де зберігається багато останків гуанчів.

Водночас Генеральний директорат з питань культурної спадщини вже вивчає, як офіційно запросити повернення цих реліквій на Канарські острови. Клавіхо пояснює, що оскільки Віденський Музей світових культур – державна установа, запит має подати уряд Іспанії до уряду Австрії. «Зараз ми з'ясовуємо, до якого саме міністерства нам слід звернутися з проханням подати цей запит до Австрії – до Міністерства культури чи до Міністерства закордонних справ», – зазначив Клавіхо. Наступна зупинка програми – Кембриджський університет у Великій Британії. Мігель Клавіхо вирушить туди (дата ще уточнюється), щоб оглянути ще одну мумію гуанча. Вона вважається однією з найкраще збережених, поряд з тією, що знаходиться в Музеї антропології в Мадриді, яку Канарські острови вже багато років вимагають повернути. Цю мумію вивіз з Тенерифе англійський капітан Джордж Янг на кораблі Weazle у 1773 році та передав до Трініті-коледжу в Кембриджі. Висушене тіло чоловіка, якому було не більше 45 років і який, ймовірно, помер від численних ударів по обличчю (що видно на мумії), зараз зберігається в Центрі еволюційних досліджень Леверхульма Кембриджського університету.

Історія мумії з Відня схожа на долі багатьох інших останків гуанчів, які опинилися за межами Канарських островів. У ті часи археологія тільки зароджувалася, і колекціонери активно торгували такими знахідками. Канарські мумії були дуже цінними через свою рідкість. Ці муміфіковані тіла аборигенів завжди приваблювали як місцевих жителів і туристів, так і вчених з різних країн. Директор Музею природи та людини Санта-Крус-де-Тенерифе Конрадо Родрігес-Мафіотте та біоантрополог Археологічного музею Тенерифе Мерседес Мартін зазначають, що після завоювання Канарських островів кастильцями (наприкінці XV століття) «захоплення муміями призвело до того, що багато з них опинилися там, де їм ніколи не слід було бути, як на Тенерифе, так і за його межами». У своїй статті «Мумії гуанчів у вигнанні» вони додають: «Це довга історія грабунку та мародерства, поки на початку XX століття не з'явилися закони, покликані захистити цю безцінну спадщину».

Мумію з Тенерифе вивіз віденський професор математики, фізики та механіки, а також авантюрист Оскар Сімоні (1852-1915) під час своєї другої подорожі на острів у липні-жовтні 1889 року. Деталі цієї історії розкриває нещодавно опублікована книга «Подорож канарських мумій» (El viaje de las momias canarias) видавництва Herques, яку координував тенерифський професор археології Антоніо Техера Гаспар. Розділ про цю мумію написав один зі співробітників Генерального директорату з питань культурної спадщини, який працює над проєктом «Розсіяна Канарська Спадщина». Саме дослідник Музеїв Тенерифе Анхель Ігнасіо Ефф-Дарвіч порадив Мігелю Анхелю Клавіхо розпочати повернення саме з цієї мумії з Відня.

Під час своєї першої подорожі на Тенерифе, у липні-жовтні 1888 року, Оскар Сімоні більшість часу провів у таборі в Каньядас-дель-Тейде, вивчаючи сонце. А вже під час другої подорожі, через рік, серед багатьох придбань на острові він згадує «майже повну мумію гуанча». Сімоні передав усі зібрані на Тенерифе колекції – археологічні, зоологічні, мінеральні, геологічні та палеонтологічні – до Музею природознавства у Відні. Крім мумії, там опинилися череп та інші фрагменти скелета з Ла-Пальми, а також деякі предмети гуанчів з Тенерифе. У 1925 році, як розповідає книга «Подорож канарських мумій», Музей природознавства Відня рекламував мумію з Гія-де-Ісори як одну з головних привабливостей своєї колекції. Через два роки етнографічний відділ, де вона зберігалася, став окремим музеєм і переїхав до Нойбурга – крила старого імператорського палацу в центрі Відня. Там він знаходиться й досі, а у 2013 році його перейменували на Музей світових культур. «На щастя, ми не говоримо про втрачений екземпляр, адже зараз він у відмінному стані зберігається на складах цього музею під інвентарним номером 32227», – підсумовує Анхель Ігнасіо Ефф-Дарвіч у своїй книзі.

Предмети перших поселенців Гран-Канарії, які також зберігаються у Віденському Музеї світових культур і які уряд Канарських островів прагне повернути, є частиною колекції Домініка Йозефа Вьольфеля (1888-1963). Цей австрійський історик вважається головним дослідником доіспанської історії Канарських островів та мов корінних берберів. Ще у 2018 році Канарський музей Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія отримав на зберігання значну частину матеріалів, зібраних Вьольфелем. Цей ерудит відновив значну частину доіспанського минулого островів, досліджуючи архіви XV та XVI століть. На сайті Музею світових культур можна побачити частину предметів з колекції Вьольфеля, що походять з Гран-Канарії: це переважно фрагменти посуду (деякі з різьбленими прикрасами), цілі предмети та форми для пінтадер. За словами генерального директора з питань культурної спадщини, музей підтверджує, що на його складах зберігається 205 таких експонатів, також в ідеальному стані. Тепер починається складний процес передачі мумії до МУНА, а предметів з Гран-Канарії – до Канарського музею.

Десятки мумій гуанчів розкидані по всьому світу, переважно їх вивезли у XIX та XX століттях. Сліди багатьох з них загубилися.

• Мадрид. Найкраще збережена мумія гуанча знаходиться в Археологічному музеї Мадрида. У Музеї медичної антропології Університету Комплутенсе також були три мумії, які повернулися на острів у 2011 році.
• Німеччина. Тут є щонайменше дві мумії гуанчів: одна в Анатомічному музеї Берліна, інша – в Геттінгенському університеті.
• Франція. У Музеї людини в Парижі зберігалося шість мумій гуанчів, але даних про їхні особливості чи походження немає.
• Велика Британія. Різні установи мають мумії у своїх колекціях. Найвідоміша – в Кембриджському університеті.
• Росія. У Музеї антропології Петра Великого в Санкт-Петербурзі є одна мумія та дві ноги іншої.
• Австрія. Віденський Музей світових культур зберігає муміфіковане тіло гуанча.
• Данія. Зоологічний музей Копенгагенського університету має останки близько 14 гуанчів, деякі з яких мають сліди муміфікації.
• Канада. Університет Макгілла (Монреаль) зберігає ще одну мумію, яка походить з ущелини Сантос (Санта-Крус).