Канарські острови: Муніципальна бюрократія блокує будівництво житла

Житлову кризу на Канарських островах не вирішити лише законами чи планами. Вона вимагає ефективної та послідовної роботи адміністрації, особливо в тих муніципалітетах, де тиск на житло найсильніший. Випадок Гранадільї-де-Абона, де не застосовуються правила прискорення, попри гостру соціальну потребу та наявні інструменти, є тривожним сигналом. Він показує, що саме неспроможність установ може бути найбільшою перешкодою для забезпечення права на житло.

Гранаділья-де-Абона, що на півдні Тенеріфе, сьогодні, за даними бізнес-асоціацій, є муніципалітетом Канарських островів з найбільшим затором у видачі дозволів на будівництво житла. На території, яка вже перевантажена населенням, високим попитом на житло та ринковими обмеженнями, муніципалітет Гранадільї зайняв парадоксальну позицію: на пленарному засіданні він схвалив рішення не застосовувати положення регіонального декрету, який прискорює процедури.

Ця відмова не має чіткого технічного чи юридичного обґрунтування. Норми є обов'язковими до виконання і мають на меті саме полегшення роботи та забезпечення житлом. Для будівельного сектора ця відмова може бути пояснена лише політичними інтересами або внутрішнім управлінням, нездатним адаптуватися до більш ефективних процедур. Це, за їхніми словами, «хаотичний і незрозумілий» випадок, що відбувається в одному з муніципалітетів, де житлова ситуація є найбільш напруженою на всьому Архіпелазі.

Економічний вплив цього адміністративного затору є значним. Не лише затримується будівництво нового житла, що є ключовим для зменшення ринкового тиску, але й відлякуються інвестиції та страждає діяльність будівельних компаній, забудовників та самозайнятих осіб у секторі.

Бізнес-асоціації зазначають, що нездатність деяких муніципалітетів адаптуватися до чинних правових інструментів не лише гальмує будівництво житла, але й призводить до збільшення витрат для сімей, втрати конкурентоспроможності Канарських островів як продуктивного ринку та ще більшого погіршення трудових та економічних умов для їхніх громадян.

У відповідь на цю житлову надзвичайну ситуацію, Уряд Канарських островів у 2025 році затвердив декрет для прискорення видачі містобудівних дозволів. Метою було скоротити адміністративні терміни з двох років до шести місяців та полегшити будівництво житла. Цей декрет став результатом спільної роботи регіональної влади та соціально-економічних суб'єктів, включаючи будівельний сектор, який роками вимагав його як ключовий інструмент для розблокування інвестицій та збільшення пропозиції житла. Однак, попри інституційну та галузеву підтримку, переважна більшість муніципалітетів не застосовує ці норми спрощення, навіть коли вони самі є точками найбільшого адміністративного затору. І саме тут особливо гостро виявляється випадок Гранадільї.

Європейська комісія попередила, що надмірна бюрократія у видачі дозволів на будівництво є ключовим фактором, що обмежує пропозицію житла в усьому ЄС, і рекомендує прискорити ці процедури, щоб щорічно додавати сотні тисяч одиниць житла на ринок.

В Іспанії будівельна діяльність та створення домогосподарств є недостатніми для компенсації зростаючого попиту, що штовхає ціни вгору та ускладнює, особливо для молодих поколінь, доступ до блага, яке має бути базовим.

Тим часом молодь, яка не може стати самостійною, сім'ї, витіснені високими цінами, та тисячі будинків, що чекають на дозвіл, який ніколи не надходить, продовжують спостерігати, як рішення застрягає в муніципальних кабінетах, з економічними та соціальними наслідками, що посилюються з кожним днем.

Канарські острови переживають глибоку житлову кризу, яка не лише зачіпає тисячі домогосподарств, але й ставить під сумнів базове право на гідне житло для молоді та малозабезпечених сімей. Хоча значна частина Іспанії стикається з подібними проблемами на своєму житловому ринку, на Архіпелазі ця проблема має гострий характер: пропозиція житла зростає значно повільніше, ніж попит, ціни стрімко зростають, і в багатьох випадках сама місцева адміністрація стала найбільшою перешкодою для будівництва нового житла.

Для бізнес-асоціацій будівельного сектора на Канарських островах корінь проблеми полягає не у відсутності землі чи підприємницького інтересу, а в адміністративному паралічі, який тримає заблокованими понад 25 000 домогосподарств, готових до будівництва, в очікуванні муніципальних дозволів.

На всіх островах це вузьке місце настільки серйозне, що, за даними Федерації муніципалітетів Канарських островів (Fecam), терміни видачі дозволів на будівництво розтягуються на кілька років, тоді як закон встановлює максимум три місяці для містобудівних дозволів.

Макроекономічні дані підтверджують те, що канарці відчувають на собі: житло постійно та стійко дорожчає. В Іспанії ціни на житло зросли на 12,2% у першому кварталі 2025 року, що є найбільшим зростанням за майже два десятиліття. На Канарських островах зростання цін було особливо інтенсивним, з річними показниками близько 11,6% для нового та вживаного житла. Це зростання відбувається в умовах зменшення пропозиції: за останній рік кількість доступного житла на порталах нерухомості Архіпелагу скоротилася приблизно на 13%, що посилює напруженість на ринку.

Дефіцит житла також є числовим і очевидним: один з найновіших звітів оцінює розрив між реальною пропозицією та попитом на Канарських островах майже в 19 700 одиниць житла.

Соціальні наслідки цього дисбалансу є глибокими, особливо для молоді. За даними Канарської обсерваторії емансипації, лише 15% молодих канарців віком від 16 до 30 років вдається стати самостійними. Це найнижчий показник за останні роки, що пояснюється високою вартістю житла (як оренди, так і купівлі) та його дефіцитом.