
На Канарських островах зростає виробництво гофіо, але падає його споживання місцевими жителями
На Канарських островах спостерігається парадоксальне зростання виробництва традиційного гофіо на тлі падіння його споживання серед місцевих жителів через зміну харчових звичок.
Споживання гофіо на Канарських островах опинилося в центрі статистичного парадоксу: попри те, що виробництво продукту стабільно зростає, на столах місцевих жителів він з’являється дедалі рідше. Згідно зі звітом про стан традиційних млинів у Сан-Крістобаль-де-ла-Лагуна, за останнє десятиліття обсяги виробництва зросли на 18,7% — з 5,68 млн кг у 2014 році до 6,74 млн кг у 2024-му.
Проте за цими цифрами ховається інша реальність. Мірошники зазначають, що зростання показників забезпечується переважно експортом (минулого року він склав 1,7 млн кг), тоді як внутрішнє споживання падає. Змінилися і звички покупців: якщо раніше гофіо купували великими партіями, то тепер попит змістився до дрібних упаковок по одному кілограму. Виробники пов’язують це з поширенням промислової випічки та витісненням традиційної їжі з раціону дітей, що ставить під загрозу існування давнього ремесла.
У Ла-Лагуні, центрі цього промислу, родини мірошників досі зберігають млини з віковою історією. Такі підприємства, як «La Molineta» (засноване 1866 року) чи «Las Mercedes» (працює з 1942 року), продовжують використовувати традиційні методи обсмажування та помелу на камені. Ці місця мають не лише гастрономічне, а й історичне значення: у повоєнні часи вони були основою виживання місцевих жителів. Сьогодні цю спадщину намагаються популяризувати через шкільні проєкти та підтримку мерії.
Зараз на архіпелазі працює 37 млинів, 11 з яких — на Тенерифе. Проте виробники переконані: цього замало. Вони закликають владу до активнішої підтримки, зокрема через туристичні та культурні програми, які допомогли б зацікавити молодь. Прірва між обсягами виробництва та реальним споживанням свідчить про серйозні зміни в харчуванні. Якщо не відновити зв’язок нових поколінь із їхнім гастрономічним корінням, гофіо ризикує перетворитися з базового продукту на другорядний елемент минулого.