Криза сироваріння на Канарських островах: фермери потерпають від бюрократії та браку підтримки
Попри міжнародне визнання та високу якість, сироварна галузь Канарських островів опинилася в глибокій кризі через надмірну бюрократію, брак фінансової підтримки та відтік молодих кадрів.
XV виставка сирів Канарських островів у Пінолере (Ла-Оротава) показала, що за успіхом місцевих сироварів ховаються серйозні проблеми. Попри міжнародне визнання та високу якість продукції, тваринництво на архіпелазі опинилося у глибокій кризі.
Виробники, зокрема Едельміра Алонсо Падрон, Альберто Монтесдеока Гарсія та Даніель Крус, наголошують: головна перешкода — надмірна бюрократія. Фермери витрачають години на паперову роботу, не маючи фахової підтримки, що відволікає їх від безпосередньої праці. Через це, а також через брак фінансової допомоги, молодь не хоче займатися фермерством, і кількість господарств поступово зменшується.
Сектор опинився у пастці: з одного боку, потрібно тримати доступні ціни для покупців, з іншого — платити за молоко стільки, щоб ферми могли вижити. Яскравий приклад — кооператив Quesería de Benijos, створений ще у 1998 році для підтримки тваринництва на Тенерифе. Його досвід доводить: без міцної фермерської бази унікальні канарські сири просто зникнуть.
Попри труднощі, сімейні сироварні не здаються. Наприклад, виробництво Альберто Монтесдеоки, що працює з 1984 року, шукає нові шляхи: продає йогурти, свіже молоко та експериментує з витримкою сирів, додаючи місцеві інгредієнти, як-от інжир. Це допомагає бізнесу триматися на плаву, зберігаючи традиції.
Сир для Канарських островів — це не просто їжа, а частина історії та ідентичності. Проте виставка в Пінолере стала чітким сигналом: висока якість сиру не зможе довго приховувати проблеми тих, хто його виробляє. Щоб галузь вижила, потрібна реальна підтримка держави та спрощення бюрократичних процедур. Фермери мають зосередитися на своїй справі, адже для багатьох із них це не просто робота, а спосіб життя.