У 61 рік помер легендарний канарський барабанщик Пістол
Цього четверга у віці 61 року помер відомий канарський барабанщик Віктор Арроча Мендоса, відомий як Пістола, який залишив значний слід в історії канарського року.
Цього четверга у віці 61 року помер відомий канарський музикант Віктор Арроча Мендоса, якого всі знали як Пістола. Цей барабанщик народився на Ла-Гомері (у Чіпуде, Вальєрмосо), а в сім років переїхав до столиці Тенеріфе (Лос-Гладіолос). Він займає почесне місце в історії канарського року, адже грав у багатьох відомих гуртах, таких як Familia Real, Ataúd Vacante, Tractores, Brutalizzed Kids, 13 Motos та Eméritos. Гурт Eméritos був його останнім колективом.
Минулого року, під час фестивалю DocuRock 10 у Санта-Крус-де-Тенеріфе, Пістол став героєм фотовиставки "Máquina y Pistol" в Equipo PARA. Ця виставка, створена Хаві Феліпе, була присвячена ритм-секції гурту Ataúd Vacante, заглиблюючись у життя двох його учасників. Вона відбулася після іншої виставки, присвяченої Фафе та Сільверу. До речі, саме у 2024 році гурт Ataúd Vacante відзначив своє 40-річчя.
Дієго Ф. Ернандес у тексті до виставки писав, що Віктор Арроча, або Пістол, обрав свій шлях у музиці, відмінний від Маноло ель Макіни. Ще дитиною його вразив музичний журнал із гуртом Sex Pistols на обкладинці. Цей музикант-самоук, родом з Чіпуде на Ла-Гомері, одного разу зустрів Сільвера, який згодом став його другом у музичних битвах. Побачивши Сільвера, Пістол одразу запросив його до рок-гурту. З цієї зустрічі й почалася легенда. Вперше він сів за барабани у кавер-гурті AC/DC під назвою RIP, де, крім Сільвера, грали Віктор і Дані. Згодом Пістол став барабанщиком у Familia Real, Ataúd Vacante, Tractores, Brutalizzed Kids, 13 Motos та Eméritos. В останньому він досі активно виступав разом із Сільвером, який був вокалістом.
Десять років тому, у 2015 році, вийшов документальний фільм "Pistol". Ця стрічка, присвячена музиканту, який помер цього четверга, була створена Los 80 Pasan Factura. Сценарій та режисура належали журналісту та музиканту Хосе Марії де Паїсу.
У цьому 27-хвилинному фільмі, як зазначено в його синопсисі, Хосе Марія де Паїс розповідає про "того, хто зумів побачити та прожити життя ззаду. Іноді з-за сцени, з-за барабанів... Багато разів з тіньової зони життя, де не пишуть і не розповідають, бо лише борються за те, щоб її прожити".