Боротьба за доступ до Ла-Форталези: конфлікт між екологічними нормами та збереженням спадщини в Аназі
Родина Кабрера намагається домогтися покращення доступу до історичного селища Ла-Форталеза в парку Анага, яке опинилося під загрозою зникнення через суворі екологічні обмеження.
Питання ізоляції сіл у парку Анага знову стало темою гострих дискусій про управління територією та збереження історії. Як повідомляє видання El Día, родина Кабрера намагається відстояти право на доступ до Ла-Форталези. Це місце має велику етнографічну цінність, проте через суворі екологічні норми та відсутність елементарних зручностей воно поступово занепадає.
Колись тут жило пів сотні людей, а сьогодні це селище стало символом конфлікту між охороною природи та правом колишніх мешканців підтримувати зв'язок із рідним домом. Ніколас, Іносенсія, Хулія Кабрера та їхня кузина Тереза (Іча) — останні, хто зберігає живий зв'язок із цим місцем. Колись тут жили натуральним господарством, хоча в селищі ніколи не було ні світла, ні водогону, ні медичної допомоги.
Головна проблема — це доступ до осель. Нащадки родин, які мешкали в печерах та будинках на схилах, просять продовжити лісову дорогу на 500–600 метрів. Це дозволило б подолати останню ділянку шляху, яку зараз доводиться долати пішки. Люди кажуть, що проєкт уже був розроблений і профінансований, проте статус заповідної зони заблокував роботи. Через це доступ до селища залишається вкрай складним, що перешкоджає зв'язку між поколіннями.
Історія Ла-Форталези показує, наскільки крихким є життя у високогір’ї Анаги. Поки на схилі залишається лише один мешканець зі своєю худобою, родина Кабрера намагається врятувати пам'ять про спосіб життя своїх предків, заснований на самозабезпеченні та бартері. Будинок дідуся й бабусі, який став імпровізованим музеєм сільськогосподарського реманенту, та старі кам'яні споруди — це останні свідчення спільноти, яка, попри вимушене переселення до міст, досі бореться за право не бути забутою на своїй батьківщині.