Афур на Тенеріфе: село на межі зникнення

Селище Афур, що розташоване в масиві Анага на Тенеріфе, є прикладом боротьби з вимиранням сільських районів та показує проблему, як поєднати розвиток туризму зі збереженням місцевого життя. Як зазначається в нещодавній публікації, це село, де постійно живе близько п'ятдесяти людей, має неясне майбутнє через старіння населення та відсутність базових послуг.

Колись Афур був жвавим, але тепер життя тут поступово згасає. Хосе Алонсо Хіменес, якому майже дев'яносто років і який керує магазином, що працює вже 65 років, згадує часи, коли вся земля, від узбережжя до гір, була засаджена виноградом і картоплею. Це сильно відрізняється від сьогодення, коли сільське господарство майже зникло. Місцева школа, де колись було дві повні класи дітей, закрилася у 2000 році. Це показує, що молоді сім'ї поступово виїжджають. З дочок Алонсо Хіменеса лише одна залишилася в Афурі, інші живуть у Санта-Крус та Ель-Медано.

Молодь їде з села, бо тут немає роботи та необхідних послуг. Давид Амадор Алонсо, племінник Хосе Алонсо та нинішній голова асоціації мешканців "Ла Кумбресілья де Афур", розповідає про "дивну тишу", яка прийшла на зміну колишньому життю. За його словами, до цієї тиші мало хто звик. Амадор Алонсо продовжує справу своєї матері, Гої Алонсо, яка була ключовою фігурою у боротьбі за покращення життя в селі: домоглася знижки на автобус, підтримувала стежки, організувала щомісячну медичну допомогу та ремонт даху церкви.

Амадор Алонсо критикує те, як розвивається туризм в Аназі. Він зазначає, що хоча масив Анага активно рекламують на виставках, як-от Fitur, Афур не має потрібної інфраструктури для щоденного потоку туристів. Тут бракує житла та відповідних послуг. Він також обурюється відсутністю плану дій на випадок надзвичайних ситуацій та тим, що влада "забороняє замість регулювати". Наприклад, дороги закривають через невеликі зсуви, а після обвалу частини стежки до пляжу Тамадіте пропонують "абсурдні" об'їзні маршрути.

Суворі правила захисту природи в цьому районі Санта-Крус-де-Тенеріфе також викликають нарікання у голови громади. Він каже, що ці правила надзвичайно ускладнюють будь-яке будівництво чи навіть перевезення врожаю. При цьому, що дивно, дозволяється будувати туристичні центри у заповідних зонах. Найбільше Амадора Алонсо турбує те, що молодь виїжджає, і в Афурі залишаються переважно літні люди. На його думку, це прирікає село на повільне зникнення, і нинішня політика не тільки не змінює ситуацію, а й навіть сприяє цьому.

Попри всі труднощі, Афур отримав автомобільну дорогу ще у 80-х роках. Ця інфраструктура, хоч і з запізненням, нарешті з'єднала село з рештою масиву. Ця дорога була дуже важливою для села, історія якого сягає часів до прибуття колоністів і яке століттями переживало періоди занепаду. Афур, де місцевий акцент тепер губиться серед говорів туристів з усього світу, терміново б'є на сполох. Селу загрожують порожнеча і тиша, які можуть стерти його ідентичність та історію.