Майже 1000 іспанців, 27 канарців, ув'язнені за кордоном: більшість за наркотрафік.

Іспанські громадяни, які потрапили до в'язниць за кордоном, стикаються з дуже складною реальністю. Особливо це стосується жителів Канарських островів. За даними Фундації +34, зараз 27 канарців перебувають у в'язницях за межами Іспанії. Ця цифра показує, наскільки вразливими є ці люди та в яких важких умовах вони живуть. Загалом, майже тисяча іспанців (998 осіб) відбувають покарання в інших країнах, де судові та тюремні системи сильно відрізняються від їхніх рідних.

Більшість цих арештів, як серед канарців, так і серед інших іспанців, пов'язані з торгівлею наркотиками. Фундація +34 – організація, яка допомагає ув'язненим та їхнім родинам – минулого року підтримала 17 жителів Канарських островів. Це свідчить про серйозність проблеми. Канарці перебувають у в'язницях по всьому світу: п'ятеро в Бразилії, троє в Колумбії, троє в Марокко, двоє в Еквадорі, по одному в Панамі, Перу, Домініканській Республіці та Сенегалі. У Європі троє у Німеччині, стільки ж у Франції, і по одному в Бельгії, Данії, Великій Британії та Сінгапурі. Нещодавно з в'язниць Венесуели звільнили двох громадян та одну іспано-венесуелку канарського походження.

Умови утримання в цих в'язницях часто дуже суворі. Канарські ув'язнені, як і інші іспанці, страждають від поганої безпеки, відсутності належної медичної допомоги, харчування та гігієни. Нурія Перес, юрист Фундації +34, розповідає, що багато з них – це "першоходки", тобто люди, які раніше не мали проблем із законом. Їх вербують наркоторговці, коли ті переживають фінансові труднощі, пропонуючи перевезти наркотики за 5 000 – 20 000 євро. Але особиста ціна такого рішення виявляється надзвичайно високою.

Крім того, що терміни ув'язнення сильно різняться залежно від законів кожної країни, найбільше занепокоєння викликають нелюдські умови в деяких тюрмах. Переповненість, погана гігієна та обмежений доступ до ліків і їжі – це наслідки як соціально-економічної ситуації в країні, так і внутрішніх правил в'язниць. У деяких країнах, наприклад у Марокко, додатковою проблемою є мовний бар'єр. Також поширені насильство між ув'язненими та вимагання, а безпека часто підривається тим, що контроль над в'язницею частково здійснюють самі ув'язнені.

Фундація +34 була заснована у 2011 році Хав'єром Касадо, який на власному досвіді переконався, що цій проблемі приділяється недостатньо уваги. Мета організації – забезпечити ув'язнених найнеобхіднішим: від туалетного паперу та зубних щіток до засобів особистої гігієни для жінок та продуктів харчування. Проте в деяких в'язницях ця допомога ускладнюється тим, що ув'язнені змушені купувати ці товари в тюремному магазині за значно завищеними цінами.

Ще один важливий напрямок роботи Фундації – це допомога в переведенні ув'язнених до Іспанії, щоб вони могли відбувати решту терміну покарання на батьківщині. Цей процес є складним і тривалим, він вимагає остаточного вироку, який не підлягає оскарженню. За понад чотирнадцять років організація допомогла близько 150 канарцям, загалом 4 277 іспанським ув'язненим та 1 527 родинам. Важливо зазначити, що Фундація не допомагає тим, кого засудили за тероризм, сексуальні злочини, торгівлю людьми, вбивство чи умисне вбивство.

Фундація також консультує родини щодо доцільності відвідування близьких у в'язниці. Адже в деяких країнах, якщо влада бачить, що родина має гроші, це може ускладнити переведення ув'язненого додому. У країнах, з якими Іспанія має двосторонні угоди, є надія повернутися додому після відбуття половини терміну покарання. Самим ув'язненим організація радить зберігати "холодний і спокійний розум" – це допомагає вижити в надзвичайно суворих умовах.